Житловий будинок 1955, в яко­му проживав Скаба А. Д. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 7/2—4. На розі з вул. Пушкінською, на червоних лініях забу­дови. Будинки № 7/2—4 і № 10 по­в'язані між собою єдиним компози­ційним задумом і являють складову частину архітектурного ансамблю, що виник у зв'язку із повоєнним відрод­женням Хрещатика. 1944 в програмі конкурсу на найкращий проект відбу­дови центральної магістралі столиці України передбачалося зведення на Хрещатику драматичного театру із за­лою на 1000—1200 місць.

Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.  (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 13/2. Між вул. Архітектора Городецького та станцією метро «Хрещатик». Споруджено за проектом архітекторів О. Власова, А. Добровольського, Б. Приймака за участю архітекторів Р. Балабан, О. Малиновського.

Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки. (архіт., іст.) Хрещатик, 23, 25, 27.  Замикає перспективу вул. Б. Хмельницького. Складається з двох ідентичних за об'ємно-просторовим рішенням одинадцяти-поверхових будинків (№ 23 і 27) та розташованого між ними на верхній терасі (перепад 16 м), значно віддаленого від червоної лінії тринадцятиповерхового будинку із вбудованим двозальним кінотеатром (№ 25).

Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 32. У ряді післявоєнної забудови. На поч. 20 ст. на цьому місці стояв триповерховий будинок, що належав П. Нечаеву, перший поверх якого займали магазини.

Виконком Київської міської ради, 1952—57 (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 36. У ряді суцільної забудови між вулицями Б. Хмельницького та Прорізною з відступом від червоної лінії забудови на 15 м. Споруджено за проектом арх. О. Власова, О. Заварова, О. Малиновського.