Садиба 1910-х рр., в якій проживали Стеценко К. Г., Тулуб З. П. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 6, 6-а. На червоній лінії вулиці.

Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

Житловий будинок 1907, в якому містилися редакція «Української хати», окупаційне управління у справах фольксдойче (архіт., іст.). Вул. Воров­ського, 16.

Житловий будинок 1910, в якому проживали О. Олесь, О. Ольжич. ВУЛ. Горького, 64/16

Житловий будинок кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживали Білецький Л. Т., Кримський А. Ю. (іст.). Вул. Малопідвальна, 3. У глибині ділянки, за сучасною спорудою. Забудову садиби розпочато 1883, коли на замовлення домовласника Г. Рейзе зведено фасадний двоповерховий цегляний будинок.

Будинок Київського військового зібрання кін. 19 — поч. 20 ст., в якому працював Молодий театр, містився Будинок Червоної армії та флоту Київської залоги (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 17. На червоній лінії забудо­ви вулиці. Первісно мав № 19. 1872 у садибі, що належала М. Григоровичу-Барському, за проектом арх. П. Федо­рова розпочато спорудження двоповер­хового цегляного будинку. 1887 арх. О. Хойнацький надбудував третій по­верх. 1912—13 під наглядом і керів­ництвом арх. О. Гілевича будинок ре­конструйовано, надбудовано четвертий поверх, фасади оформлено у стилі мо­дерн. 1944—70 кілька разів перебудо­вувався.

Житловий будинок 1910, в яко­му проживали Леся Українка, Олена Пчілка (архіт., іст.). Вул. Саксагансько­го, 101. На червоній лінії вулиці, в ряді історичної забудови. Зведено на замов­лення інж.- технолога С. Лаврентьєва (можливо, брав участь у його споруд­женні). Використовувався як прибутко­вий житловий будинок з торговельни­ми приміщеннями у цокольному по­версі. Первісним плануванням перед­бачалося по дві квартири на кожному поверсі з виділенням допоміжних при­міщень з чорними сходами у тильний ризаліт.

Житловий будинок 1911–12, в якому містилася редакція журналу «Шлях», проживав Прокопович В. К. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 123. На червоній лінії забудови  вулиці. Споруджено у садибі домовласника Ш. Цейтліна як прибутковий. Перший поверх первісно займали торговельні заклади, верхні були житловими. В 1940 – 50-х рр. у підвальних приміщеннях будинку містився учбово-виробничий комбінат «УТОГ». У 1950 проведено ремонт підвальних приміщень з укріпленням фундаментів і стін, переплануванням.

Житловий будинок 1897, в якому містилася редакція газети «Село» (іст.). Вул. Саксаганського, 48. На розі з вул. Тарасівською. На червоній лінії забудови. Зведено на замовлення дружини підполковника М. Ієнкен за проектом арх. Х. Гьоліха. П’ятиповерховий (первісно триповерховий), цегляний, пофарбований. Оформлений у цегляному стилі.

Житловий будинок 1-ї пол. 1880-х рр., в якому містилися редакції місячника «Нова громада», газети «Рада», проживав Чупринка Г. А. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Перший з відомих власників садиби — Л. Емангард. 1884 забудову ділянки, що йому належала, складали триповерховий будинок з підвалом і проїздом у двір на червоній лінії вулиці і три цегляні господарські споруди (каретний сарай та стайні) на подвір'ї.