Садиба 1880-х рр. — 1911, в якій проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. Кудрявська, 9, 9-б.

Житловий будинок 1879, в якому проживала Суровцова Н. В. (архіт., іст.). Вул. Мала Житомирська, 19. Завершує ряд щільної периметральної забудови вулиці, торцем звернений до скверу на Володимирському проїзді.

Житловий будинок, 1900–01 (архіт.). Вул. Малопідвальна, 1/7. На розі з пров. Т. Шевченка (колишній пров. Хрещатицький), у ряді суцільної забудови.

Особняк 1899, в якому проживали Жаданівський Б. П., Карачківський М. Ф., Краусс А.-Ф. К., Нестеров П. М. (архіт., іст.). Вул. Московська, 5.

Садиба, 1895—1900 (архіт). Пров. Музейний, 2-а, 2-б, 2-в, 2-г, 2-д. Біля підніжжя пагорба, схил якого в тилу садиби закріплено підпірною стіною.

Садиба 2-ї пол. 19 ст., в якій проживав Лисенко М. В. (архіт., іст.). Вул. Рейтарська, 19-а, 19-б. Складається з двох будинків, розташованих поряд на червоній лінії забудови вулиці. Історія садиби відома з 1830-х рр., коли її власником за двома купчими — 1829 та 1830 — став титулярний радник П. Чернявський. На ділянці стояли два дерев'яні житлові будинки та сарай.

Житловий будинок 1899, в яко­му проживав Булгаков М. О. (архіт., іст.). Вул. Рейтарська, 25. На червоній лінії забудови вулиці. Зведений за про­ектом арх. А.-Ф. Краусса як прибутко­вий будинок у садибі Є. Кистеньової. Неодноразово перебудовувався і пере­плановувався. Чотириповерховий з напівпідвальним поверхом, цегляний, пофарбований (цоколь тинькований), у плані Т-подібний, з розташованим ліворуч проїздом на подвір'я (тепер закладений).

Житловий будинок, 1870-і рр. (архіт.). Вул. Рейтарська, 9. У ряді щіль­ної забудови вулиці. Ділянка визначи­лась у 1830-і рр. після поділу великої садиби, що обіймала двори сучасних будинків № 9—15. У серед. 19 ст. нале­жала капітану Гур'єву, з 1862 — па­ламареві Свято-Георгіївської церкви Я. Кияку.

Житловий будинок 1900–03, в якому бував Паустовський К. Г. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 147/5. На розі з вул. Старовокзальною, фасадом звернений до пл. Перемоги. Зведено за проектом і під керівництвом арх. А.-Ф. Краусса. Первісний проект передбачав єдину для всієї споруди висоту (три поверхи з підвалом). 1900 побудовано тільки наріжну секцію, об'єм з боку вул. Саксаганського споруджено 1903 вже чотириповерховим. 1966 проведено ремонт будинку з оновленням покриття наріжної вежки, про що свідчить дата на ній.

Садиба 1898—99, в якій прожи­вав Голубовський П. В. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 15, 15-б. Скла­дається з головного будинку на чер­воній лінії забудови вулиці та флігеля у глибині подвір'я. Історія садиби відома з 1858, коли її придбала київська міщанка М. Островська. Ділянку забу­дувала домовласниця М. Почтар за проектом і під наглядом арх. А.-Ф. Краусса. Креслення затверджено в квітні 1898, флігель зведено 1899 (проек­том передбачалося спорудити чоти­ри- і триповерховий цегляні флігелі, розташовані паралельно головному будинку).

Житловий будинок кін. 19 - поч. 20 ст., в якому проживав Павловський О. Д. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 28. На червоній лінії вулиці, в ряді забудови. Зведено на замовлення купця М. Юровського за проектом арх. А.- Ф. Краусса.

Садиба 19 ст., в якій прожива­ли відомі діячі науки і культури, гро­мадсько-політичного життя, містилася явочна квартира Радянського під­пільного райкому ЛКСМУ (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 44, 44-б, 44-е. Зай­має суміжні рядові ділянки, скла­дається з двох фасадних будинків на червоній лінії забудови вулиці (№44 і 44-е) та флігелів (№ 44-б, 44-в, 44-г) у глибині подвір'я. Історія садиби відома з серед. 19 ст., коли вона належала ко­лезькому асесору В. Стишинському і мала забудову, характерну для Києва цієї доби. До неї входили малоповер­хові цегляно-дерев'яні будинки, значну частину ділянки займали сад і подвір'я. З того часу зберігся фасадний будинок № 44-е.

Садиба 1897—98, в якій місти­лося правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», прожи­вали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.).  Вул. Саксаганського, 74, 74-б. Історична забудова садиби скла­дається з головного будинку на чер­воній лінії вулиці та флігеля у глибині ділянки, споруджених за проектом арх. А.-Ф. Краусса на замовлення домовлас­ниці М. Лубковської (раніше у садибі розташовувались одноповерхові де­рев'яні будівлі).

Садиба, 1899—1900 (архіт.). Вул. Саксаганського, 89, 89-б. У ряді забудо­ви вулиці. Включає головний і флігель­ний будинки. Історія садиби просте­жується з 1898, коли майно на вул. Саксаганського купила почесна грома­дянка міста Ф. Михайлова. Вона пов­ністю оновила малоповерхову дере­в'яну забудову 2-ї пол. 19 ст. На її за­мовлення арх. А.-Ф. Краусс запроекту­вав 1899 фасадний і флігельний будин­ки та двоповерхові цегляні служби.

Житловий будинок, кін. 19 ст. (архіт.). Вул. Саксаганського, 93-б. У другому ряді забудови вулиці, паралельно фасадному будинку № 93, прилягає до № 95-б. Садиба пл. 413,5 кв. сажнів виникла в серед. 19 ст., кілька разів змінювала власників. До 1892 на ній стояли винятково дерев'яні будівлі (не збереглись).

Житловий будинок, серед. 19 ст. (архіт.). Вул. Софійська, 23. На червоній лінії забудови вулиці. 1860 садиба належала прусському підданому київському купцю 2-ї гільдії К. Рейсмюллеру, з 1889 – його дружині Ф. Рейсмюллер та дітям.

Садиба кін. 19 ст., в якій містились Оперні, музичні й драматичні курси Медведева М. Ю., проживали Бугова Л. І., Скибицька М. М. (архіт., іст.). Вул. Софійська, 3-б – пров. Т. Шевченка, 4. У кін. 19 ст. садиба належала майору К. Михайлову. 1880-81 на його замовлення зведено двоповерховий будинок. Будівельні роботи здійснювалися під наглядом інж.-капітана І. Антонова.

Садиба 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., в якій містилася Художньо-реміснича навчальна майстерня друкарської справи (архіт., іст.). Вул. Софійська, 7. На червоній лінії забудови. Складається з двох, розташованих поряд будинків, з’єднаних вставкою.

Житловий будинок, 1900–02 (архіт.). Вул. Спаська, 8. На червоній лінії забудови вулиці. У серед. 19 ст. садиба була забудована дерев'яними спорудами.

Житловий будинок 1899–1900, в якому проживала Ахматова А. А. (архіт., іст.). Вул. Тарасівська, 23–25. На червоній лінії забудови вулиці. За роздільним актом 1890 ділянка належала дворянці Г. Зелінській, яка 1893 частину її, розташовану в глибині, в межах садка подарувала своєму чоловікові І. Зелінському.

Житловий будинок 1894-95, 1909, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя (архіт., іст.). Вул. Л. Толстого, 23/1 На розі з вул. Паньківською. Первісна велика садиба виходила і на вул. Тарасівську, пізніше була поділена.

Садиба кін. 19 ст., в якій проживали Балабанов М. С., Бобинський Г. А. (архіт., іст.). Вул. І. Франка, 12-а, 12-б. Складається з головного будинку (№ 12-а) на червоній лінії забудови вулиці та флігеля (№ 12-б) в глибині садиби.

Житловий будинок 1889–90, в якому проживав Воячек Б. І. (архіт., іст.). Вул. І. Франка, 18. На розі з вул. Чапаева, на червоних лініях забудови вулиць. Одні з перших власників ділянки – А. і Р. Шафировичі. Забудова садиби була розрідженою, малоповерховою.