Вул. Володимир­ська, 69. Гуртожиток гірничодобувного тех­нікуму, 1950 (архіт.). На витягнутій вздовж вулиці ділянці. Збудовано за проектом архі­текторів В. Гопкала, А. Добровольського, А. Косенка.

Міська Санітарна Епідеміологічна Станція, 1905-09 (архіт., іст.). Вул. Некрасовська, 10/8. На розі з вул. Ю. Коцюбинського. Зведена за рішенням Київської міської управи за проектом арх. І. Ніколаєва як приміщення для проведення аналізів чистоти води, повітря та ґрунтів, якості харчових продуктів тощо.

Пам'ятне місце боїв воїнів першої чехословацької окремої бригади 1943 (іст.). Пл. Інтернаціональна. Сформована в СРСР у жовтні-листопаді 1943. Перша Чехословацька окрема піхотна бригада під командуванням полковника Л. Свободи у складі 51-го стрілецького корпусу 38-ї армії 1-го Українського фронту брала участь у боях за визволення Києва від нацистських окупантів.

Житловий будинок 1894, в яко­му проживали Гвоздик М. В., Лисенко М. В., Лисенко О. М., Рильський М. Т. (архіт., іст.).  Вул. Саксаганського, 95-б.  У глибині внутрішньоквартального простору, в другому ряді забудови вулиці, прилягав до флігеля суміжної ділянки № 93. До 1900 мав № 89. Са­диба виникла 1859 під час забудови «Нового Строєнія», належала міщан­ці М. Сидоренко, 1894 - 1912 — апте­карському помічнику М. Гвоздику.

Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 32. У ряді післявоєнної забудови. На поч. 20 ст. на цьому місці стояв триповерховий будинок, що належав П. Нечаеву, перший поверх якого займали магазини.