Житловий будинок («Замок Річарда — Левове Серце») 1902—04, в якому проживали Голубєв С. Т., Дядченко Г. К., Красицький Ф. С. та інші, містилася редакція журналу «Шершень» (архіт., іст.). 

Аскольдова Могила, 9—20 ст. (іст.).

Реальне училище, 1858–61 (архіт., іст.).Вул. Велика Житомирська, 2.

Вул. Володимир­ська, 47. Житловий будинок 1889–90, в якому містилися Рисувальна школа Мурашка М. І., гімназії Бейтель А. О., Перетяткович В. А.. Археологічний інститут (архіт., іст.). У рядовій забудові вулиці, в кварталі між вулицями Прорізною і Б. Хмельницького.

Вул. Володимир­ська, 61-б. Житловий будинок 1888, в якому містилася мистецька студія «Культур­ної ліги» (іст.). На червоній лінії забудови вулиці. Триповерховий, цегляний, з підвалом.

Художнє училище, 1901—02 (архіт., іст.). Вул. Воровського, 2.

Житловий будинок рубежу 19-19 ст., в якому проживав Ернст Ф. Л. (іст.). Вул. Круглоуніверситетська, 4. На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний.

Будинок 1897, в якому проживали Платонов X. П., Ульянови та інші (іст.). Вул. Кудрявська, 10. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений у стилі неоренесанс за проектом арх, А. Краусса як прибутковий будинок В. Данилевича.

Садиба 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., в якій проживали Мурашки О. І. та О. О.(архіт., іст.). Вул. Мала Житомирська, 14-а, 14-б. Первісно мала № 12. Складається з особняка і прибуткового будинку на червоній лінії забудови вулиці та флігеля на подвір'ї.

Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживали Маслянников В. Л., Павлуцький Г. Г. (іст.). Вул. Микільсько-Ботанічна, 11-а. У другому ряді забудови вулиці. Двоповерховий з підвалом, цегляний, пофарбова-ний, у плані прямокутний.

Житловий будинок 1900, в якому проживали Глядківський П. С., Кондратьєва К. Б., Троїцька-Гусєва О. І. (архіт., іст.). Пров. Михайлівський, 12. Споруджений на території наріжної садиби, що виходила на лінію забудови сучасних пров. Михайлівського, 12, 12/1 і вул. А. Тарасової, 3 (колишнього пров. Троїцького).

Садиба Світлицького Г. П., кін. 19 ст. (іст.). Вул. Дегтярна, 30. На Подолі в урочищі Гончарі-Кожум'яки, яке було забудовано в кін. 19 – на поч. 20 ст. міщанськими садибами. Тепер у цій місцевості залишилося кілька будинків.

Будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося київське літературно-артистичне товариство (іст.). Вул. Рогнідинська, 1/13. На червоній лінії забудови вулиці. Належав князю Б. Мещерському. Первісно двоповерховий з мезоніном і підвальним поверхом, цегляний, тинькований, У радянський час перебудований з розширенням мезоніна й надбудовою четвертого поверху.

Колегія Павла Ґалаґана 2-ї пол. ст., в якій навчалися, працювали, проживали відомі діячі науки і культури, містилися Генеральне секретарство і Міністерство військових справ УЦР—УНР (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 9-а, 11. Складається з двох споруд на червоних лініях забудови: житлового будинку (№ 9-а) та навчального корпусу на розі з вул. Терещенківською (№ 11).

Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Iндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П. (архіт., іст.).  Хрещатик, 52.  На червоній лінії вулиці, в ряді щільної забудови. Первісно мав № 58.

Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретар­ство освіти УЦР, Міністерства народ­ної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працюва­ли і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політич­ного і державного життя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 14. Входить до ан­самблю споруд Університету св. Воло­димира, задуманого арх. В. Беретті, чоловим фасадом виходить на черво­ну лінію забудови бульвару.