Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

ВУЛ. Володимирська, 60. Головний корпус, 1837—43,(архіт., іст.).

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилися редакції газети «Громадська думка», журналу «Нова громада», проживали Кисельов М. Н., Купрін О. І. (архіт., іст.). Вул. Михайлівська, 10. У рядовій забудові вулиці.

Будинок домініканського монастиря 1-ї пол. 19—20 ст., в якому проживали Андрей Шептицький, Світлич ний І. О. (архіт., іст.). Вул. Костьольна, 13-а. На червоній лінії забудови вулиці.

Житловий будинок 1909—14, в якому містилися редакції журналів «Світло» та «Сяйво», проживали відомі представники науки і культури, громадсько-політичні діячі (архіт., іст.). Вул. Паньківська, 8. На схилі гори, займає ділянку, яка витягнута в глибину кварталу і вузьким фасадом виходить на вул. Паньківську.

Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.  (архіт., іст.)  Хрещатик, 44.

Садиба 1897—1901, в якій містилися Київське шахове товариство, де давав сеанс шахової гри Альохін О. О., редакція журналу «Українська кооперація» (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 25.  На повороті вулиці, в межах пл. Л. Толстого.

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.

Житловий будинок 1890-х рр., в якому проживав Холодний П. І. (іст.). Бульв. Т. Шевченка, 46. На чер­воній лінії забудови вулиці. П'ятипо­верховий, цегляний. 19 у квартирі № 8 будинку про­живав Холодний Петро Іванович (1876—1930) — художник, учений-хімік, педагог, державний діяч. Народив­ся на Полтавщині. Закінчив фізико-математичний факультет київського Уні­верситету св. Володимира, викладав у середніх школах Києва, згодом — про­фесор хімії Київського політехнічного інституту. Мистецьку освіту здобув у Рисувальній школі М. Мурашка.

Житловий будинок 1-ї пол. 1880-х рр., в якому містилися редакції місячника «Нова громада», газети «Рада», проживав Чупринка Г. А. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Перший з відомих власників садиби — Л. Емангард. 1884 забудову ділянки, що йому належала, складали триповерховий будинок з підвалом і проїздом у двір на червоній лінії вулиці і три цегляні господарські споруди (каретний сарай та стайні) на подвір'ї.

Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 24. У північно-західній частині верхньої території Лаври. Входить до складу Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря, обмежує з півночі та сходу його дворовий простір.