Житловий будинок 1890-х рр., в якому проживав Холодний П. І.

Бульв. Т. Шевченка, 46

 Перші художні твори П. Холодного були вис­тавлені 1910 в Києві і зразу приверну­ли до себе увагу фахівців. Активно співробітничав у нелегальній україн­ський організації — Товаристві україн­ських поступовців, з квітня 1917 — член Української партії соціалістів-федералістів (УПСФ). Брав участь у діяль­ності педагогічних організацій — Пер­шому Українському товаристві учите­лів, Всеукраїнській учительській спілці. У березні 1917 призначений директо­ром Першої української гімназії. Вхо­див до складу Української Центральної Ради. Зі створенням Генерального сек­ретаріату призначений товаришем ге­нерального секретаря освіти, згодом — товаришем міністра освіти. На цій по­саді перебував протягом 1917—20. У 1920 з урядом УНР емігрував з України, 1921 опинився в польському таборі інтернованих осіб у Тарнові, звідки виїхав до Львова. Тут став співтворцем Гуртка діячів українського мистецтва й учасником його виставок.

Мистецький доробок П. Холодного складають портрети його сучасників, зокрема військових діячів М. Юнакова, М. Омеляновича-Павленка, Ю. Тютюн­ника, В. Сальського, В. Сінклера та ін., письменників В. Самійленка, А. Ніковського, Ю. Романчука, священика Йо­сипа Сліпого; серія жіночих образів; сюжетні полотна «Виїзд із замка», «Похід князя Ігоря на половців», карти­ни «Дівчина і пава», «Вітер», «Катерина», «Похмурий день» тощо. Художні твори львівського періоду принесли митцю світове визнання. Це насамперед ікони й вітражі церкви Успіння Пресвятої Богородиці та іконостас і фрески будинку духовної семінарії у Львові, ікони у церквах сіл Раделичі, Холоїв, Борщевичі, Зубрець, вітражі церкви в Мразниці. Його творчість базувалася на українських народних традиціях, а також на вико­ристанні іконографії Візантії. Як хімік вдавався до пошуків удосконален­ня техніки мистецтва іконопису і вітражів.

Після встановлення радянської влади в Галичині більшість його творів було знищено і замальовано як зразки «націоналістичної» творчості.

Після реконструкції будинку місцезна­ходження меморіального помешкання втрачено.

квітня — 1 травня 1918 у квартирі П. Холодного відбувалися наради чле­нів УСДРП, УПСР й УПСФ, які раніше входили до складу УЦР, з приводу фор­мування кабінету міністрів Української Держави. На них були присутні В. Вин­ниченко, С. Єфремов, А. Ніковський, П. Христюк, С. Шелухин та ін.

Тепер житлово-офісний будинок з тор­говельними приміщеннями на першому поверсі [2012].   

 

 

  • Автор: Тетяна Осташко

Також на цій вулиці