Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське наукове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.
Міський сад, 18-20 ст. (іст., містобуд.). Вул. М. Грушевського.
Садиба 1914, в якій проживали відомі представники науки, культури, військової справи (архіт., іст.). Пров. Михайлівський, 9-а, 9-б.
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974 (мист.). У південно-східній частині парку, навпроти літньої естради.
Житловий будинок 1898 - 99, в якому проживали Бердяєв С. О., Лоначевський - Петруняка Т. І. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 96. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджено як прибутковий будинок техніка-будівельника М. Клуга за його власним проектом.
Житловий будинок 1959, в якому проживав Гончар І. М. (іст.). Вул. Січневого повстання, 46. Первісна адреса — вул. Новонаводницька, 8-а. В глибині садиби. Будинок двоповерховий, цегляний.
Будинок 1911, в якому проживала Тобілевич С. В. (іст ). Вул. Тургенєвська, 81 На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений як прибутковий. Чотириповерховий, цегляний житловий будинок, з подовженими прорізами вікон та елементами декору в стилі модерн. Останній поверх має фігурні шестигранні прорізи вікон.
Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І. (архіт., іст.).Хрещатик, 21. У ряді забудови вулиці, на перехресті з вул. Лютеранською. Споруджено за проектом архітекторів О. Власова, А. Добровольського, В. Созанського на місці двох довоєнних будинків на розі вулиць Хрещатик і Лютеранської (№ 29/1 та 31/2).
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Iндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П. (архіт., іст.). Хрещатик, 52. На червоній лінії вулиці, в ряді щільної забудови. Первісно мав № 58.
Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.
Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 24. У північно-західній частині верхньої території Лаври. Входить до складу Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря, обмежує з півночі та сходу його дворовий простір.
