Вул.  Міський театр (Національна опе­ра України ім. Т. Шевченка), 1897– 1901 (архіт., іст., мист.). У центрі Театральної пл., є її головним композиційним акцентом. 

КИЇВСЬКА КОНСЕРВАТОРІЯ (Національна музична академія України ім. П. Чайковського). кін. 19—20 ст. (архіт., іст.). Вул. Архітектора Городецького, 1—3/11

Житловий будинок акторів 1936—38, в якому проживали відомі діячі культури (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 20. Виходить чоловими фасадами на дві вулиці: вул. Пушкінську — вздовж червоної лінії забудови і на вул. Б. Хмельницького — з 25-метровим відступом від фронту забудови, сформованого будівлями колишньої Колегії Павла Ґалаґана (наріжний цегляний будинок комплексу знесено у 1980-х рр.). Зведення житлового будинку для акторів Київського державного академічного театру опери та балету було своєрідним дарунком союзного уряду після тріумфальних виступів театру на Декаді українського мистецтва в Москві 1936.

Будинок 1946-51, в якому проживав Рильський М. Т. (іст ). Вул. М. Рильського, 7 На пагорбі, що височить над Горіховатськими ставками і межує з Голосіївським лісом. Двоповерховий, цегляний, з невеликою мансардою. Дах під червоною черепицею, стіни — пісочного кольору, наріжжя — білого, цоколь і дерев'яні фронтони сірі. У будинку вісім кімнат — чотири на першому і чотири на другому поверсі. За допомогою давніх друзів поета — селекціонера зі Сквири Й. Магомета і акад. М. Гришка біля будинку закладено сад.

Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26.  У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.

Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Iндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П. (архіт., іст.).  Хрещатик, 52.  На червоній лінії вулиці, в ряді щільної забудови. Первісно мав № 58.

Садиба 1899, в якій проживали Меллер В. Г., Муравйова О. О. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 8, 8-б. Складається з головного будинку (№ 8) на червоній лінії забудови вулиці та флігеля на подвір'ї (№ 8-б). Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли во-на належала вдові губернського секретаря Є. Леонсон. На ділянці пл. 144 кв. сажні розташовувався одноповерховий дерев'яний будинок.