Садиба 1899, в якій проживали Меллер В. Г., Муравйова О. О.

Ярославів Вал, 8

 З 1862 власницею садиби стала вдова статського радника М. Калинська. З 1867 майном володів надвірний радник К. Вейсенберг, який одержав дозвіл на будівництво цегляних кухні та холодних служб. 1884 садиба належала дружині підполковника М. фон Грейфентурн. Наявний прибутковий будинок споруджено 1898—99 на замовлення нової власниці садиби (до 1915) О. Іванової-Камаєвої, дружини дільничного мирового судді К. Іванова-Камаєва. Флігель на подвір'ї, ймовірно, зведено одночасно з головним будинком. За цією ж адресою містилися канцелярія та офіс дільниці; за відомостями 1912 — правління Товариства Південноросійських порохових заводів.
Головний будинок (№ 8). Чотириповерховий з підвалом, цегляний, пофарбований, у плані трапецієподібний, односекційний, з проїздом на подвір'я. Первісне планування квартир двобічне. Перекриття пласкі. Дах двосхилий. Чоловий фасад на вісім віконних осей оформлено у цегляному стилі з елементами стилю ренесанс. Композиція си-метрична. Бічні двохосьові частини розкріповано, акцентовано півциркульними профільованими архівольтами вікон верхнього поверху та аркатурним фризом під профільованим вінцевим карнизом з дентикулами. Розкріповки фланковано широкими лопатками, рустованими на другому, пласкими з керамічними прикрасами на двох верхніх поверхах. Вертикальні членування доповнюють лопатки у простінках вікон — пласкі на першому, рустовані на рівні другого—третього та здвоєні пілястрочки четвертого поверхів. Фасад членують карниз першого, підвіконні та міжповерховий гурти третього і четвертого поверхів. Прямокутні віконні прорізи з рельєфними клинчастими перемичками прикрашено замковими каменями, вміщено у пласкі ніші першого й другого—четвертого поверхів з уступчастим завершенням. У підвіконних фільонках — ліплене орнаментальне заповнення з рослинними мотивами (пальмети, листя аканту тощо), над вікнами третього поверху — керамічні вставки з орнаментом меандр. Фасад оформлено трьома широкими балконами з ажурним кованим огородженням.
Флігель (№ 8-б). Під кутом до червоної лінії забудови вулиці. Двоповерховий з напівпідвалом, цегляний, у плані прямокутний з ризалітом сходової клітки, односекційний. Планування коридорного типу з двобічним розташуванням приміщень. Перекриття пласкі. Дах двосхилий, покрівля бляшана. Асиметрія композиції чолового фасаду зумовлена зміщенням праворуч від центру прямокутного у плані ризаліту, прорізаного широкими тридільними вікнами сходової клітки над вхідним отвором з лучковою фрамугою та увінчаного парапетом з горищним віконцем. Фасад членують міжповерхові гурти, завершує підкреслений двома низками дентикул широкий карниз. Віконні прорізи з лучковими перемичками на верхніх поверхах вміщено у пласкі ніші та оформлено підвіконними фільонками. Декоративним акцентом є оригінальний рисунок ажурного металевого огородження двох балконів ліворуч від ризаліту.
Садиба — зразок типового житлового комплексу кін. 19 ст. у забудові кварталу центральної частини міста.
У 1920-х рр. у квартирі № 1 на першому поверсі проживав Меллер Вадим Георгійович (1884—1962) — художник театру і кіно, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1942); головний художник Харківського українського драматичного театру ім. Т. Шевченка (1926— 46; до 1935 — «Березіль»); головний художник Київського українського академічного драматичного театру ім. І. Франка в Києві (1953—59). У ці роки — головний художник театру «Березіль» у Києві (1922—26). У будинку за цією адресою мав приватну студію. В цей час оформив виставу «Джіммі Хіггінс» Леся Курбаса за Е. Сінклером (1923); фільми «Вендетта», «Макдональд» (обидва — 1925), «Арсенальці» (1926).
У 1920-х рр. поверхом вище мешкала Муравйова Олена Олександрівна (справж. — Апостол-Кегич; 1867—1939) — співачка (лірико-колоратурне сопрано), педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР (з 1938); солістка Великого театру в Москві (1890—1901); викладач Музично-драматичної школи М. Лисенка в Києві (1906—18, з 1917 — професор). У роки проживання в цьому будинку — професор Київського музично-дра-матичного інституту ім. М. Лисенка (1918—39, з 1934 — Київської консерваторів). Серед її учнів — відомі співаки: 3. Гайдай, І. Козловський, М. Корьюс, Л. Руденко та ін.
Тепер на першому поверсі житлового будинку № 8 — відділення поштового зв'язку № 34 [2085].

 

  • Автор: Марія Кадомська

Також на цій вулиці