Присутствені місця, 1854—1909 (архіт., іст.). Вул. Володимирська, 15. У південній частині трикутного, за­будованого по периметру кварталу, між площами Софійською та Михай­лівською, головним фасадом звернені на Володимирський проїзд.

Садиба 1880-х рр. — 1911, в якій проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. Кудрявська, 9, 9-б.

Будинок Київського доброчинного товариства («Сулимівка»), 1833— 35 (архіт., іст.). Вул. Лютеранська, 16. На червоній лінії забудови вулиці зі значним схилом рельєфу.

Миколи Набережного (св. Ми­коли Мірлікійського) церква 1772—75 - Дзвіниця серед. 19 ст. (архіт.). Вул. Г.  Сковороди, 12. На червоних лініях забудови вулиць Почайнинської та Г. Сковороди, відіграє роль домінан­ти у навколишній забудові. Перша дерев'яна дзвіниця з теплою церквою стояла у південно-східній частині цер­ковного подвір'я (згоріла 1811).

Лазня, 19 ст. (архіт.). На червоній лінії забудови Іллінської вул., у південно-східній частині монастиря. Головний північно-західний фасад виходить на подвір'я.

Володимирський собор, 1862— 96 (архіт., іст., мист.). Бульв. Т. Шев­ченка, 20. На одній з центральних магістралей міста, у центрі невеликої Ботанічної пл. У 1852 петербурзькому арх. І. Штрому було замовлено проект собору на честь князя Володимира — хрестителя Русі, затверджений 1853. Була запроектована велична 13-банна, хрещата у плані споруда у російсько - візантійському стилі.

Ближні печери, 11—20 ст. (археол., архіт., іст., мист.). Під верхньою територією Лаври, на південно-східному виступі пагорба, відокремленого від території Дальніх печер глибокою долиною. До головного подвір'я на терасі ведуть дерев'яна галерея, що починається біля нижньої (Печерної, або південної) брами верхньої території Лаври, та узвіз, який відгалужується від дороги на Дальні печери та йде повз огорожі саду. 

Поховання Безака О. П. 1869, Безак Л. І. 1875, каплиця над склепом, поч. 1870-х рр. (архіт., іст.). Корпус № 78. У східній частині площі Ближніх печер, поряд з церквою Здвиження Чесного Хреста Господнього. Каплицю споруджено за проектом арх. М. Іконникова. Ремонтні роботи проводились у 1951, 1964, 1987, 1998. За описом 1903, в каплиці було 19 ікон, у т. ч. залишені представниками міст Києва та Оренбурга, кілька образів — у срібних шатах (втрачені).