Присутствені місця, 1854—1909
У кін. 18 — на поч. 19 ст. розташовувалися в одноповерхових дерев'яних корпусах спочатку на Подолі біля Братського монастиря, пізніше — на Микільській вул. біля Провалля (розібрані 1810), з 1809 — у цегляному двоповерховому будинку в Липках (арх. А. Меленський) на головній міській площі, яка створювалася біля Марийського палацу. Генеральним планом 1837 губернські адміністративні установи було намічено перенести до Верхнього міста; стару будівлю Присутствених місць було знесено, нову збудовано за проектом архітекторів М. Іконникова, К. Скаржинського, І. Штрома (1854—57) у центрі розчищеної від будівель території між Софійським та Михайлівським монастирями. Первісно споруда була двоповерховою, на розвинутих підвалах, з підвищеними до трьох поверхів центральною та фланкуючими частинами. 1900 двоповерхові частини надбудовано до трьох поверхів (арх. Г. Анто- новський). 1908—09 над триповерховими частинами первісного об'єму надбудовано четвертий поверх (арх. В. Безсмертний). Протягом 1987—88 над однією (східною) з двох частин, що лишалися триповерховими, зроблено надбудову четвертого поверху, яка порушила симетрію будівлі.
Крім Присутствених місць до комплексу кварталу ввійшла будівля пожежного депо. Ліворуч від останньої по фронту вул. Великої Житомирської
1897 - 98 зведено триповерховий з підвалом будинок міської поліції (арх. О. Кривошеєв; (пізніше надбудовано четвертий поверх). У 1970—80-х рр. замкнено периметр кварталу добудовами, виконаними у стилі первісних споруд. Всередині кварталу в цей період зведено шестиповерхову будівлю у сучасних формах, яка не впливає на зорове сприйняття комплексу ззовні.
Три-, чотириповерховий будинок, у плані П-подібний, з п'ятьма входами (три — з боку Володимирського проїзду та по одному — з боку Софійської та Михайлівської площ). Цегляний, з напівпідвалами, перекриття нижніх ярусів — хрещаті склепіння. Об'ємно- планувальне вирішення та трактування чолових фасадів виконано у стилі пізнього класицизму, згідно із затвердженими 1845 проектами будинків Присутствених місць для губернських міст, але в значно переробленому вигляді. Композиція фасадів ярусна, з підкресленою центральною віссю. Площинний ренесансний декор фасадів (руст, пілястри, лиштви, сандрики, карнизи) модельований у цеглі. Внутрішнє планування коридорне, з двобічним розташуванням приміщень. Споруда звернена головним фасадом до бульвару, влаштованого на місці кріпосного валу (тепер Володимирський проїзд). Відігравала вирішальну роль у формуванні нового міського центру.
У будинку Присутствених місць містилися: Губернське правління та його різні підрозділи («присутствія»), Казенна палата із скарбницею, Приказ громадського догляду, Палати цивільних та кримінальних справ, судові та поліцейські установи, архів, друкарня тощо. 1876 частину внутрішніх приміщень реконструйовано (арх. М. Іконников) для Окружного суду.
У 1880—1902 тут працював Лазаревський Олександр Матвійович (1834— 1902) — історик, культурно-громадський діяч. У 1880—85 — товариш голови Окружного суду, з 1885 — член Київської судової палати. Автор численних історичних та історіографічних творів. Перебуваючи у Києві, підготував ґрунтовний «Опис старої Малоросії» (тт. 1—3, 1888—1902) — зведення матеріалів з історії Стародубського, Ніжинського та Прилуцького полків. Дослідження О. Лазаревського (зокрема, на теми історії адміністративно-судового устрою України, генеалогії давніх українських родів тощо) регулярно друкувалися у часописах «Киевская старина», «Чтения в Обществе Нестора-летописца». Член (з 1880), почесний член (з 1893) Історичного товариства Нестора-літо- писця; Київської тимчасової комісії для розгляду давніх актів (з 1886), Церковно-археологічного товариства при Київській духовній академії (з 1889). Зібрав значну бібліотеку з україніки, яку заповів Київському університету.
У 1880—1900-х рр. до складу Київського окружного суду входив Осипов Олександр Петрович (1841 —1905) — міський діяч у галузі садівництва, голова Київського товариства садівників, автор книги «Нарис історії деревних насаджень м. Києва і діяльності міської садової комісії 1887—97 рр.». На поч. 20 ст. членом Київського окружного суду був також П. Тулуб — поет, журналіст, батько письменниці 3. Тулуб. Наприкінці 19 ст. на посаді голови Київської судової палати перебував О. Кузьминський, родич письменника Л. Толстого, за деякими припущеннями — прототип чоловіка героїні роману «Анна Каре- ніна». Начальником відділення Казенної палати на поч. 20 ст. був Л. Руд- ченко — брат письменника Панаса Мирного. У цьому відділенні в юнацькі роки працював переписувачем київський літератор Григор’єв Григорій Прокопович (1898—1971), який описав побут службовців Присутствених місць у спогадах «У старому Києві». У будівельному відділенні Губернського правління працювали відомі київські архітектори, зокрема, губернські архітектори Г. Антоновський, М. Іконников, губернські інженери В. Безсмертний, Ф. Гешвенд.
25 вересня — 30 жовтня 1913 тут у Київському окружному суді відбувся процес із т. зв. справи Бейліса, до якого було прикуто увагу цілого світу. З ініціативи місцевих чорносотенців прикажчика цегельного заводу у Києві єврея М. Бейліса звинувачували в ритуальному вбивстві у березні 1911 православного хлопця А. Ющинського. Письменник В. Короленко разом з М. Горьким створив комітет захисту Бейліса, який організував у суді захист найкращими адвокатами Росії. Серед них — О. Грузенберг, О. Зарудний, М. Карабчевський, В. Маклаков. Обвинувачем виступав помічник прокурора Петербурзької судової палати О. Віппер. В. Короленко був присутній у засіданнях, хід яких він висвітлював у багатьох газетах, у т. ч. в «Киевской мьісли» (проживав у готелі «Франсуа» на вул. Володимирській, 52/17). Проти версії ритуального вбивства виступили лікарі В. Бехтерєв, І. Троїцький, рабин Я. Мазе з Москви, семітолог і гебраїст П. Коковцов, професор Київської духовної академії, протоієрей О. Глаголєв та ін.
Тепер у будинку розміщуються різні адміністративні установи [357].
- Антоновський Г. ,
- Безсмертний В. А. ,
- Бейліс М. ,
- Бехтерєв В. ,
- Віппер. О. ,
- Гешвенд Ф. Р. ,
- Глаголєв О. О. ,
- Горький М. ,
- Григор’єв Г. П. ,
- Грузенберг О. ,
- Зарудний О. ,
- Іконников М. ,
- Карабчевський М. ,
- Коковцов П. ,
- Кузьминський О. М. ,
- Лазаревський О. М. ,
- Мазе Я. ,
- Маклаков В. ,
- Меленський А. ,
- Осипов О. П. ,
- Панас М. ,
- Рудченко Л. Я. ,
- Скаржинський К. ,
- Толстий Л. ,
- Троїцький І. ,
- Тулуб З. П ,
- Тулуб П. О. ,
- Штром І. ,
- Ющинський
Також на цій вулиці
-
Будинок ректорату університету серед. 19 ст., в якому проживали родина Карпек, Клименко П. В., Нарбут Г. І.
Володимирська, 64
-
Житловий будинок 1893, в якому проживав Петлюра С. В., містилася редакція газети «Слово»
Володимирська, 78
-
Житловий будинок 1870-х рр., в якому містився Український науково- дослідний геологічний інститут, працювали відомі вчені (іст.)
Володимирська, 44
-
Житловий будинок рубежу 19–20 ст., в якому проживали Брадтман Е. П., Кобелєв О. В., Макарченко О. Ф. та інші.
Володимирська, 48-а
-
Пансіон графині Левашової Є. В. (будинок Президії НАН України) 1850-і рр.— 1892
Володимирська, 54
-
Житловий будинок Мороза Б. В. 1910–12, в якому проживали відомі вчені
Володимирська, 61/11
-
Будинок 1886, в якому містилися бюро Українського наукового товариства, редакції українських видань, працювали Грушевський М. С., Тищенко Ю. П. та інші
Володимирська, 28
-
Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому проживали відомі вчені та громадсько-політичні діячі, містилося видавництво «Час» (іст.)
Володимирська, 37/29
-
Міський театр (Національна опера України ім. Т. Шевченка), 1897– 1901
Володимирська, 50
-
Житловий будинок 1860–1900, в якому проживав Іконников М. С.
Володимирська, 18
-
Прибутковий будинок Управління Києво-Софійського митрополичого дому кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживали Єрмаков Є. Ф., Іваницький К. Л
Володимирська, 20/1
-
Житловий будинок 1870-х рр., в якому проживав Образцов В. П., містилася редакція газети «Чехослов'янин»
Володимирська, 34
-
Житловий будинок 1899–1902, в якому проживав Химиченко О. В.
Володимирська, 39/24
-
Житловий будинок 1889–90, в якому містилися Рисувальна школа Мурашка М. І., гімназії Бейтель А. О., Перетяткович В. А.. Археологічний інститут
Володимирська, 47
-
Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада
Володимирська, 57
-
Житловий будинок 1888, в якому містилася мистецька студія «Культурної ліги»
Володимирська, 61-б
-
Гуртожиток гірничодобувного технікуму, 1950
Володимирська, 69
-
Житловий будинок 1907, в якому містилася гімназія Левандовської М. І., де працювали відомі діячі науки і культури
Володимирська, 81
-
Пам'ятник Грушевському М.С. 1998
Володимирська
-
Парк ім Т.Г. Шевченка, 2-а пол. 19—20 ст.
Володимирська
-
Київський метрополітен – Станція «Золоті ворота», 1991
Володимирська
-
Середня школа, 1939.
Володимирська, 1.
-
Селянський поземельний та Дворянський земельний банки, 1910—11
Володимирська, 10
-
Пожежне депо Старокиївської пожежні, серед. 19 — поч. 20 ст.
Володимирська, 13/5
-
Готель Чарнецького Ф. 1879, в якому проживали Врубель М. О., Нестеров М. В., Петр В. І.
Володимирська, 16
-
Будинок Київської художньої школи (Національний музей історії України)
Володимирська, 2
-
Пам'ятний знак першій школі на Русі 1988
Володимирська, 2
-
Городище Кия і капище, 5—9 ст.
Володимирська, 2. Старокиївська гора
-
Прибутковий будинок Управління Києво-Софійського митрополичого дому 1903—04, в якому проживали Вербицький О. М., Заболотний В. Г., Тацій О. О., Штейнберг Я. А.
Володимирська, 22
-
Софійський кафедральний монастир
Володимирська, 22
-
Житловий будинок, 2-а пол. 19 ст.
Володимирська, 23/27
-
Особняк (Трубецьких), 1-а пол. 19 ст.
Володимирська, 3
-
Земська управа, 1913–14
Володимирська, 33
-
Особняк Беретті О. В. 1848
Володимирська, 35
-
Житловий будинок 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., в якому проживали відомі діячі культури
Володимирська, 4
-
Житловий будинок 1898, в якому містилася гімназія Стельмашенка М. О., працювали і проживали відомі діячі науки і культури
Володимирська, 40/2
-
Садиба, 1867 — поч. 20 ст.
Володимирська, 41/27.
-
Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське наукове товариство, провід ТУПу і УДРП
Володимирська, 42
-
Садиба 1891—92, в якій містилося Київське громадське зібрання, відбувалися збори «Української народної громади», діяла Культурна референтура ОУН
Володимирська, 45
-
Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживали Громовенко П. Ф. Скорульський М. А.
Володимирська, 48
-
Особняк, 1910-і рр.
Володимирська, 49
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Терещенко М. І. (іст.)
Володимирська, 51-а
-
Житловий будинок 1969, в якому проживали відомі вчені
Володимирська, 51/53
-
Університет національний ім. Шевченка, Головний корпус, 1837—43
Володимирська, 60
-
Бібліотека (тепер Національна бібліотека України ім. В. Вернадського НАН України) 1914 - 17, 1929 - 30
Володимирська, 62
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містилося Комерційне училище, проживав Нечуй-Левицький І. С.
Володимирська, 7
-
Житловий будинок 1881, в якому містилася явочна квартира Залізничного підпільного райкому КП(б)У
Володимирська, 84
-
Житловий будинок 1950-х рр., в якому проживав Дерегус М. Г.
Володимирська, 9
-
Готель кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Гашек Я., Котарбінський В. О., Кричевський Ф. Г., Петлюра С. В. (іст.)
Володимирська, З6
-
Житловий будинок 1910–11, в якому проживали Бучма А. М., Глущенко М. П., Касіян В. І., Лисенко М. Г., Мейтус Ю. С., Шумський Ю. В.
Вул. Володимирська, 14/8
-
Житловий будинок 1888, в якому містилися редакція газети «Киевское слово», літературна студія «Контакт», народився Вертинський О. М.
Вул. Володимирська, 43