Вул. Жилянська, 120-а. Житловий будинок, 1900 (ар-хіт.).

Житловий будинок 1879, в якому проживала Суровцова Н. В. (архіт., іст.). Вул. Мала Житомирська, 19. Завершує ряд щільної периметральної забудови вулиці, торцем звернений до скверу на Володимирському проїзді.

Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста 1904, в якому містився Київський відділ Російського військово-історичного товариства і Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва (архіт., іст.). Вул. Московська, 1/2.

Особняк Янковського п. і. 1880,в якому містилася каплиця маріавітської громади (архіт., іст.). Вул. Обсерваторна, 19 (первісна адреса — пров. Обсерваторний, 13). На червоній лінії забудови вулиці. В листопаді 1874 настоятель церкви Марії Магдалини (не збереглася; містилася на Шулявці) священик Порфирій (Янковський) купив садибу пл. 1082 кв. сажнів у вдови поручика О. Потоцької, в березні 1887 ще 409 кв. сажнів — у міста.

Садиба Бахарєва І. К., кін. 19 — поч. 20 ст. (архіт.). Вул. Львівська, 3. В парку, на розі з безіменним провулком, що відокремлює зі сходу сучасну багатоповерхову забудову. Первісна адреса — вул. Пушкінська, 242 (№ 3).
У 1897—1916 належала міщанину І. Бахарєву та його родині.

Житловий будинок 1894, в яко­му проживали Гвоздик М. В., Лисенко М. В., Лисенко О. М., Рильський М. Т. (архіт., іст.).  Вул. Саксаганського, 95-б.  У глибині внутрішньоквартального простору, в другому ряді забудови вулиці, прилягав до флігеля суміжної ділянки № 93. До 1900 мав № 89. Са­диба виникла 1859 під час забудови «Нового Строєнія», належала міщан­ці М. Сидоренко, 1894 - 1912 — апте­карському помічнику М. Гвоздику.

Особняк Берестовського О., 2-а пол. 19 ст. (архіт.). Вул. Софійська, 9. На червоній лінії забудови вулиці. 1853 ділянку придбав О. Берестовський – купець 2-ї гільдії, представник старовинної київської міщанської родини, який 1834 заснував відому родинну фірму з торгівлі мануфактурними товарами, відігравав помітну роль у міському врядуванні, був гласним Київської міської думи.

Залізнична станція, 1901 (архіт.). Вул. Святошинська, 15-а. Над колією залізниці Київ—Ковель, будівництво якої розпочалося у кінці 1870-х рр. і закінчилось у 1902. Станцію споруджено на високому професійному рівні, за проектом архітекторів О. Кривошеєва та О. Хойнацького. Проект був типовим, і за ним збудували абсолютно тотожні станції в Біличах, Новобіличах, Ірпіні; другий проект, трохи відмінний від цього, втілили в життя на станціях Буча і Бородянка.

Садиба, 1880–82. До зміни нумерації на Хрещатику мала № 56. У межах кварталу, забудованого у 2-й пол. – на поч. 20 ст. (архіт.). Хрещатик, 50, 50-б, 50-в. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 50) і двох дворових флігелів – житлового (№ 50-б) і господарського (№ 50-в), паралельних головному будинку.

Садиба, кін. 19 — поч. 20 ст. (архіт.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 17, 17-Б. Складається з головного будинку (№ 17) в ряді щільної різночасової забудови і флігеля (№ 17-б) в глибині ділянки. З 1881 садиба, що первісно мала № 23, належала дворянці Ф. Ромішовській.

Садиба 1874—75, 1905, в якій містилося Київське науково-філософське товариство, проживали Яровий М. М., Яскевич М. І. (іст.). Вул. Ярославів Вал, 26, 26-б. Забудова складається з головного будинку на червоній лінії вулиці та флігеля на подвір'ї. Історію садиби простежено з 1858, коли її власником був унтер-офіцер Черненко.