Будинок факультетів КСГІ (Київського інституту механізації та електрифікації сільського господарства та інших вузів) 1929, в якому працювали відомі вчені (архіт., іст.). Вул. Героїв оборони, 13. Корпус № 4. Займає крайню західну ділянку у ряді трьох первісних будинків академічного комплексу на вул. Героїв оборони. Зводився для факультету механізації та електрифікації сільського господарства за проектом арх. Д. Дяченка. Зберігся без істотних змін.

Будинок лісоінженерного факультету КСГІ (Українського лісотехнічного інституту) 1925—27, 1946—50, в якому працювали відомі вчені (архіт., іст.). Вул. Генерала Родимцева, 19. Корпус № 1. З відступом від проїзної частини вулиці, замикає перспективу вул. Героїв оборони з деяким зсувом від її осі. Зведений за проектом арх. Д. Дяченка як двоповерхова споруда обсягом 30,59 куб. м., вирішена у формах українського бароко. Її увінчували високий дах із заломом й слуховими віконцями та центральний криволінійний фронтон, прикрашений по краях рельєфним рослинним орнаментом (не зберігся).

Феофанівський Свято-Пантелеймонівський монастир, 19—20 ст. (архіт., іст.). Вул. Академіка Лебедева, 10—30. На південно-західній околиці Києва, в історичній місцевості Феофанія. Розташований в зоні парку — пам'ятки садово-паркового мистецтва.

Житловий будинок кін. 1950-х рр., в якому проживав Лебедев С. І. (іст.). Вул. Терещенківська, 7. На червоній лінії забудови. Чотириповерховий, цегляний. 

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.)  Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.