Аскольдова Могила, 9—20 ст. (іст.).

Житловий будинок 1912, в якому проживали родина Прахових, Ромоданов А. П. (архіт., іст.). Вул Велика Житомирська, 40/2.

Житловий будинок зі «старокиївською» аптекою 19 ст., в якому проживав Прахов А. В. (архіт., іст). Вул. Велика Житомирська, 6/11. Займає ріг кварталу па перетині вулиць Великої Житомирської і Володимирської. У будинку міститься одна з найстаріших київських аптек.

Вул. Володимирська, 16. Готель Чарнецького Ф. 1879, в якому проживали Врубель М. О., Не­стеров М. В., Петр В. І., де місти­лися установи, в яких працювали й навчалися відомі діячі науки і куль­тури (іст.). Збудовано за проектом арх. В. Ніколаєва.

Вул. Володи­мирська, 28. Будинок 1886, в якому містилися бюро Українського наукового товари­ства, редакції українських видань, пра­цювали Грушевський М. С., Тищен­ко Ю. П. та інші (іст.). На червоній лінії забудови вулиці.

Вул. Володимирська, З6. Готель кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Гашек Я., Котарбінський В. О., Кри­чевський Ф. Г., Петлюра С. В. (іст.). На червоній лінії забудови вулиці Шестиповерховий, цегляний, з аттиковим поверхом.

Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

Покрови Пресвятої Богородиці церква з келіями 1889—90, в яких проживала черниця Анастасія (архіт., іст., мист.). Пров. Бехтерєвський, 15. Вздовж північного боку монастирської площі, навпроти собору св. Миколи Мірлікійського.

Покровська церква, 1895—97, 1907—14 (архіт., іст., мист.). Вул. М. Островського, 20/1. У глибині кварталу, на огородженій ділянці.

Будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося київське літературно-артистичне товариство (іст.). Вул. Рогнідинська, 1/13. На червоній лінії забудови вулиці. Належав князю Б. Мещерському. Первісно двоповерховий з мезоніном і підвальним поверхом, цегляний, тинькований, У радянський час перебудований з розширенням мезоніна й надбудовою четвертого поверху.

Церква здвиження чесного хреста Господнього «на Кожум’яках», поч. 19—21 ст. (архіт., іст., мист.). Вул. Воздвиженська, 1. Біля підніжжя північних схилів г. Киселівка.

Володимирський собор, 1862— 96 (архіт., іст., мист.). Бульв. Т. Шев­ченка, 20. На одній з центральних магістралей міста, у центрі невеликої Ботанічної пл. У 1852 петербурзькому арх. І. Штрому було замовлено проект собору на честь князя Володимира — хрестителя Русі, затверджений 1853. Була запроектована велична 13-банна, хрещата у плані споруда у російсько - візантійському стилі.

Поховання Столипіна П. А. 1911 (іст.). Біля північного фасаду Трапезної палати з церквою в ім'я преподобних Антонія та Феодосія Печер-ських (корпус № 29). Столипін Петро Аркадійович (2/14.04.1862, Дрезден, тепер ФРН — 5/18.09.1911, Київ) — економіст, юрист, державний діяч. 

Церква Зачаття св. Анни, 1809—11 (архіт., іст., мист.). Корпус № 67. У найдавнішій частині Печерського монастиря, над входом у Феодосієві печери, з півночі обмежує майдан Дальніх печер.