Управління Південно-Західної залізниці, 1889 (архіт., іст.). Лисенка, 6. Серед рядової забудови, на червоній лінії вулиці, на ділянці, що була придбана 1886 під будівництво адміністративного корпусу правління Товариства Південно-Західної залізниці (ПЗЗ).

Садиба Товариства швидкої медичної допомоги 1913—15, в якій містилися Міністерства народного здоров'я Української Держави і УНР (архіт., іст.). Вул. Рейтарська, 22. На червоній лінії забудови — головний корпус, за ним на подвір'ї — дві службові споруди. Всі три будівлі розташовані паралельно одна одній.

Центральна електрична станція Київської міської залізниці, 1901-03, 1907-08 (архіт., іст.). Набережне шосе, 2. На набережній Дніпра, неподалік від пл. Поштової, на ділянці колишнього Олексан-дрівського трамвайного парку, між Володимирським (Олександрівським) узвозом та Набережним шосе. Збудована за проектом інж. А. Абрагамсона та цивільного інж.-архітектора В. Безсмертного, з ініціативи головного концесіонера київського трамваю генерал-полковника А. Струве.

Садиба Ханенків Б. І. та В. Н. кін. 19 - поч. 20 ст., в якій містились Українське науково-технічне товариство «Праця», канцелярія Українського народного університету, гірничий департамент Міністерства торгівлі і промисловості Української Держави, Музей мистецтв ВУАН, проживали і працювали відомі діячі науки й культури, політичні та державні діячі (архіт., іст., мист.). Вул. Терещенківська, 13, 15, 15-а.

 Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер». (іст.). Хрещатик, 12 На червоній лінії вулиці, в ряді щільної різночасової забудови.

Фунікулер, 20 ст. (архіт.). Володимирська гірка — пл. Поштова. На східному схилі Старокиївського плато, з’єднує Михайлівську та Поштову площі. Збудований 1902—05 акціонерним Бельгійським електричним товариством для зручного сполучення верхньої частини міста з Подолом.