Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури (іст.). Вул. М. Грушевського, 4. На початку вулиці.

Житловий будинок наукових співробітників 1931, в якому проживали відомі вчені і діячі культури (архіт., іст.). Вул. Лютеранська, 21/12. На розі вулиць Лютеранської та Банкової.

Житловий будинок 1909—14, в якому містилися редакції журналів «Світло» та «Сяйво», проживали відомі представники науки і культури, громадсько-політичні діячі (архіт., іст.). Вул. Паньківська, 8. На схилі гори, займає ділянку, яка витягнута в глибину кварталу і вузьким фасадом виходить на вул. Паньківську.

Садиба 1871 — поч. 20 ст., в якій проживали Плужник Є. П., Покровський В. Т., Черкаський Т. В. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 18/1, 18/1-г. На розі з вул. Паторжинського. Складається з головного будинку та флігеля.

Житловий будинок 1954, в яко­му проживав Івакін Ю. О. (іст.). Вул. Прорізна, 4. З відступом від червоної лінії забудови. П'яти—семиповерхо­вий, цегляний, у плані Г-подібний. 1954-83 у квартирі № 5 проживав Івакін Юрій Олексійович (1917—83) — літературознавець і письменник. З 1946 працював в Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. Основні на­прями літературознавчої діяльності — дослідження стилю політичної поезії і сатири Т. Шевченка, його творчого методу, інтерпретація і коментування поезії поета.

Пам'ятник Махтумкулі 2001 (мист.). Вул. Прорізна, 3/5. У центрі скверу на спеціально облаштованому майданчикові. Автори — ск. С. Артикмамедов, арх. В. Скульський. Вис. скульптури — 1,14 м, постаменту — 1,96 м.

Будинок 1946-51, в якому проживав Рильський М. Т. (іст ). Вул. М. Рильського, 7 На пагорбі, що височить над Горіховатськими ставками і межує з Голосіївським лісом. Двоповерховий, цегляний, з невеликою мансардою. Дах під червоною черепицею, стіни — пісочного кольору, наріжжя — білого, цоколь і дерев'яні фронтони сірі. У будинку вісім кімнат — чотири на першому і чотири на другому поверсі. За допомогою давніх друзів поета — селекціонера зі Сквири Й. Магомета і акад. М. Гришка біля будинку закладено сад.

Будинок рубежу 19-20 ст., в якому проживав Драй-Хмара М. П. (іст.). Вул. Садова, 1/14. На червоній лінії забудови вулиці. Прибутковий будинок, належав дворянину К. Леонтовичу. П'ятиповерховий (до 1950-х рр. чотириповерховий) цегляний.

Житловий будинок 1910, в яко­му проживали Леся Українка, Олена Пчілка (архіт., іст.). Вул. Саксагансько­го, 101. На червоній лінії вулиці, в ряді історичної забудови. Зведено на замов­лення інж.- технолога С. Лаврентьєва (можливо, брав участь у його споруд­женні). Використовувався як прибутко­вий житловий будинок з торговельни­ми приміщеннями у цокольному по­версі. Первісним плануванням перед­бачалося по дві квартири на кожному поверсі з виділенням допоміжних при­міщень з чорними сходами у тильний ризаліт.

Житловий будинок 1911–12, в якому містилася редакція журналу «Шлях», проживав Прокопович В. К. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 123. На червоній лінії забудови  вулиці. Споруджено у садибі домовласника Ш. Цейтліна як прибутковий. Перший поверх первісно займали торговельні заклади, верхні були житловими. В 1940 – 50-х рр. у підвальних приміщеннях будинку містився учбово-виробничий комбінат «УТОГ». У 1950 проведено ремонт підвальних приміщень з укріпленням фундаментів і стін, переплануванням.

Житловий будинок 1894, в яко­му проживали Гвоздик М. В., Лисенко М. В., Лисенко О. М., Рильський М. Т. (архіт., іст.).  Вул. Саксаганського, 95-б.  У глибині внутрішньоквартального простору, в другому ряді забудови вулиці, прилягав до флігеля суміжної ділянки № 93. До 1900 мав № 89. Са­диба виникла 1859 під час забудови «Нового Строєнія», належала міщан­ці М. Сидоренко, 1894 - 1912 — апте­карському помічнику М. Гвоздику.

Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки. (архіт., іст.) Хрещатик, 23, 25, 27.  Замикає перспективу вул. Б. Хмельницького. Складається з двох ідентичних за об'ємно-просторовим рішенням одинадцяти-поверхових будинків (№ 23 і 27) та розташованого між ними на верхній терасі (перепад 16 м), значно віддаленого від червоної лінії тринадцятиповерхового будинку із вбудованим двозальним кінотеатром (№ 25).

Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26.  У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.

Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.  (архіт., іст.)  Хрещатик, 44.

Житловий будинок 1952, в якому проживали відомі письменники, діячі науки і культури (архіт., іст.). ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджений на замовлення Спілки письменників України за проектом архітекторів А. Добровольського та О. Малиновського. 

Житловий будинок співробітників НКВС УРСР 1930—40-х рр., в якому проживав Дмитерко Л. Д. (архіт., іст.). Вул. Шовковична, 32—34. На розі з вул. Лютеранською, на червоних лініях забудови. Споруджено 1934, первісно — п'ятиповерховий. 1946—49 реконструйовано з надбудовою шостого поверху та влаштуванням ліфтів. 

Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій містилися гімназія Науменка В. П. та інші навчальні заклади, де працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя, проживали Добровольський Л. П., Ніколаєв В. М., Челпанов Г. І. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 21/20, 21-г, 25. У кін. 19 — на поч. ст. — № 23—25. На розі з вул. О. Гончара.

Особняк 1858—61, 1878, в якому проживали Алфер'єв С. П., Штейнгель М. В., містилася Спілка письменників України, працювали відомі письменники (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 3. На червоній лінії забудови вулиці. Зведений на замовлення відомого лікаря-терапевта, професора Київського університету С. Алфер'єва — дядька письменника М. Лескова. 1858 особняк запроектовано,