Садиба 1910-х рр., в якій проживали Стеценко К. Г., Тулуб З. П. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 6, 6-а. На червоній лінії вулиці.
Пошук за тегом
Другий житловий будинок працівників Ради Народних Комісарів УСРР 1930-х рр., в якому проживали Козицький П. О., Коротченко Д. С., Мануїльський Д. 3.
Другий житловий будинок працівників Ради Народних Комісарів УСРР 1930-х рр., в якому проживали Козицький П. О., Коротченко Д. С., Мануїльський Д. 3. (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 20/8. На розі вулиць Шовковичної та Інститутської.
Садиба 1914, в якій проживали відомі представники науки, культури, військової справи
Садиба 1914, в якій проживали відомі представники науки, культури, військової справи (архіт., іст.). Пров. Михайлівський, 9-а, 9-б.
Житловий будинок 1880—90-х рр., в якому проживав Демуцький П. Д.
Житловий будинок 1880—90-х рр., 1914—15, в якому проживав Демуцький П. Д. (архіт., іст.). Вул. Паньківська, 10. Різке падіння рельєфу в напрямку трасування вулиці обумовило ступінчастий характер дво—чотириповерхової забудови кін. 19 — поч. 20 ст., у ряді якої розміщено будинок.
Будинок церковно-учительської школи (семінарії) 1903, в якому працювали Леонтович М. Д., Липківський В. К., Стеценко К. Г., навчався Міньківський О. 3.
Будинок церковно-учительської школи (семінарії) 1903, в якому працювали Леонтович М. Д., Липківський В. К., Стеценко К. Г., навчався Міньківський О. 3. (іст.). Вул. Пугачова, 12/2
Радіотелецентр, 1949–50
Радіотелецентр, 1949–50 (архіт., іст.). Хрещатик, 26. У другому ряді забудови, паралельно вулиці. Ділянку для забудови разом з чотириповерховим корпусом колишньої телефонної станції (1914, арх. О. Кобелєв) 1946 відведено Комітету з радіофікації та радіомовлення УРСР (див. ст. 544.2). Автор проекту – арх. В. Єлізаров.
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Iндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П. (архіт., іст.). Хрещатик, 52. На червоній лінії вулиці, в ряді щільної забудови. Первісно мав № 58.
Житловий будинок 1902, в якому проживав Косинка Г. М.
Житловий будинок 1902, в якому проживав Косинка Г. М. (архіт., іст.). Вул. Чапаєва, 12. На червоній лінії забудови вулиці, на ділянці перепаду рельєфу в західному напрямку. Зведений на території домоволодіння колезького асесора П. Малицького, яка належала йому приблизно з 1899 до 1916. Використовувався як прибутковий будинок, з 1920-х рр. — житловий, на 13 квартир.
Готель «Паласт» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення гетьман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату освіти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі
Готель «ПАЛАСТ» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення гетьман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату освіти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 7/29. На розі з вул. Пушкінською. Історія садиби простежується з серед. 19 ст., коли вона належала чиновнику Богданову.