Житловий будинок 1910, в якому проживали відомі діячі культури і науки (архіт., іст.). Вул. Пушкінська, 19. У глибині ділянки, за фасадним будинком, зведеним у 1934—35 на місці попереднього головного садибного будинку (теж має № 19). Історія садиби відома з 1849, коли її придбав аптекар Л. Сегет у попереднього власника — поручика Я. Васильєва. Після його смерті в 1871 ділянку успадкували сини власника М. і Ф. Сегети. На той час на території садиби розташовувалися півтораповерховий фасадний будинок у стилі пізнього класицизму й дерев'яні житлові флігелі.

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.

Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Iндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П. (архіт., іст.).  Хрещатик, 52.  На червоній лінії вулиці, в ряді щільної забудови. Первісно мав № 58.