Вул. Володи­мирська, 28. Будинок 1886, в якому містилися бюро Українського наукового товари­ства, редакції українських видань, пра­цювали Грушевський М. С., Тищен­ко Ю. П. та інші (іст.). На червоній лінії забудови вулиці.

Особняк Беретті О. В. 1848, в якому містилися заклади Історичної секції ВУАН, працювали Грушевський М. С. та інші вчені (архіт., іст). На розі Володимирської та Малопідвальної. Вул. Володимирська, 35, 

Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське нау­кове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.

ВУЛ. Володимирська, 60. Головний корпус, 1837—43,(архіт., іст.).

Інститут шляхетних дівчат 1838—43, в якому викладав Лисенко М. В., містилося управління НКВС УРСР, судили і розстрілювали жертв сталінського режиму (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 1.

Комплекс центральних лазень з гідропатичною установою і житловим будинком 1893–94, в якому проживала родина Кричевських (архіт., іст.). Вул. Мала Житомирська, 3-а, 3/4.

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилися редакції газети «Громадська думка», журналу «Нова громада», проживали Кисельов М. Н., Купрін О. І. (архіт., іст.). Вул. Михайлівська, 10. У рядовій забудові вулиці.

Житловий будинок 1900, в якому проживали Глядківський П. С., Кондратьєва К. Б., Троїцька-Гусєва О. І. (архіт., іст.). Пров. Михайлівський, 12. Споруджений на території наріжної садиби, що виходила на лінію забудови сучасних пров. Михайлівського, 12, 12/1 і вул. А. Тарасової, 3 (колишнього пров. Троїцького).

Будинок домініканського монастиря 1-ї пол. 19—20 ст., в якому проживали Андрей Шептицький, Світлич ний І. О. (архіт., іст.). Вул. Костьольна, 13-а. На червоній лінії забудови вулиці.

Пам'ятник Грушевському М.С. 1998 (мист.). Вул. Володимирська. Праворуч від Будинку вчителя, перед огорожею колишньої Першої Київської гімназії (тепер один з корпусів Національного університету ім. Т. Шевченка).

Житловий будинок 1909—14, в якому містилися редакції журналів «Світло» та «Сяйво», проживали відомі представники науки і культури, громадсько-політичні діячі (архіт., іст.). Вул. Паньківська, 8. На схилі гори, займає ділянку, яка витягнута в глибину кварталу і вузьким фасадом виходить на вул. Паньківську.

Будинок церковно-учительської школи (семінарії) 1903, в якому працювали Леонтович М. Д., Липківський В. К., Стеценко К. Г., навчався Міньківський О. 3. (іст.). Вул. Пугачова, 12/2

Житловий будинок 1956, в яко­му проживали Гречина М. Г., Холостенко М. В. (іст.). Вул. Прорізна, 13. У глибині кварталу. Споруджено за проектом арх. В. Суворова. Шести-, се­миповерховий, чотирисекційний, цег­ляний, вхідні портали оформлено бе­тонними деталями.

Будинок Київського військового зібрання кін. 19 — поч. 20 ст., в якому працював Молодий театр, містився Будинок Червоної армії та флоту Київської залоги (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 17. На червоній лінії забудо­ви вулиці. Первісно мав № 19. 1872 у садибі, що належала М. Григоровичу-Барському, за проектом арх. П. Федо­рова розпочато спорудження двоповер­хового цегляного будинку. 1887 арх. О. Хойнацький надбудував третій по­верх. 1912—13 під наглядом і керів­ництвом арх. О. Гілевича будинок ре­конструйовано, надбудовано четвертий поверх, фасади оформлено у стилі мо­дерн. 1944—70 кілька разів перебудо­вувався.

Житловий будинок 1897, в яко­му містилися правління Київського то­вариства фотографів-аматорів «Дагер», управління Київської залоги Української Держави, штаби Збірного корпусу та Київської добровольчої дружини, проживав Сандлер О. А. (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 23. На чер­воній лінії вулиці, на крутому рельєфі, в ряді периметральної забудови кварта­лу. Зведений для чиновника Д. Гебенштрейта, будівництвом керував цивіль­ний інж. К. Іванов. На подвір'ї зберег­лася стайня з каретним сараєм, перебу­дована під гараж.

Житловий будинок 1900, в яко­му проживали Бєлоусов П. І., Криво­шеєв О. С. (архіт., іст.). Вул. Рейтар­ська, 31/16. На розі з вул. О. Гончара. Садиба в нинішніх межах відома з 1873 як власність колезького асесора П. Єщенка. У той час тут розташовува­лися дерев'яний на цегляному цоколі двоповерховий житловий будинок, два сараї, огорожа з брамою.