Вул. Володимирська, 43. Житловий будинок 1888, в якому містилися редакція газети «Киевское слово», літературна студія «Контакт», народився Вертинський О. М.(архіт., іст.).

Вул. Воло­димирська, 48-а. Житловий будинок рубежу 19–20 ст., в якому проживали Брадтман Е. П., Кобелєв О. В., Макарченко О. Ф. та інші. (іст.).Чотириповерховий, цегляний, фасадом на Театральну пл.

Інститут геофізики ім. С.Субботіна, в якому працювали відомі вчені (іст.). Просп. Академіка Палладіна, 32. На червоній лінії забудови.

Пам'ятник Солов'яненку А. Б. 2001 (мист.). Вул. Інститутська, 16. У невеликому, спеціально облаштованому сквері біля будинку, в якому співак мешкав останні роки життя.

Будинок Київського військового зібрання кін. 19 — поч. 20 ст., в якому працював Молодий театр, містився Будинок Червоної армії та флоту Київської залоги (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 17. На червоній лінії забудо­ви вулиці. Первісно мав № 19. 1872 у садибі, що належала М. Григоровичу-Барському, за проектом арх. П. Федо­рова розпочато спорудження двоповер­хового цегляного будинку. 1887 арх. О. Хойнацький надбудував третій по­верх. 1912—13 під наглядом і керів­ництвом арх. О. Гілевича будинок ре­конструйовано, надбудовано четвертий поверх, фасади оформлено у стилі мо­дерн. 1944—70 кілька разів перебудо­вувався.

Пам'ятник Курбасу О.-З. 2002. (мист.). Вул. Прорізна. У сквері поблизу будинку № 8, на забрукованому майданчику, архітектурне вирішення якого враховує природний нахил скверу, підкреслений двома широкими сходами та напівкруглим у плані парапетом. Неподалік свого часу містився Молодий театр (тепер № 17), яким керував Лесь Курбас. Автори — ск. М. Рапай, арх. В. Дормідонтов. Вис. скульптури — 2,10 м, плінта — 0,12 м, постаменту — 0,88 м.

Пам'ятник першій Київській Раді робітничих депутатів, 1985 (мист.). На центральній алеї парку, ліворуч від входу до головного навчального корпусу. Автори — ск. М. Рапай, арх. О. Герасименко.

Житловий будинок 1912—14, в якому містилася редакція журналу «Ґедз», проживали Вербицький О. М., Тимошенко Ю. Т. (архіт., іст.). Вул. Рейтарська, 20/24. У найвищій частині Старокиївського плато, на розі з вул. Стрілецькою. Разом з більш раннім будинком на вул. Стрілецькій, 24 з трьох боків по периметру обіймає історичну територію садиби та вихо­дить на червону лінію забудови.

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.)  Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.