Комерційне училище, 1897—1900. (архіт., іст.). Вул. Воровського, 24

Будинок 1908, в якому проживав Саксаганський П. К. (іст.). Вул. Жилянська, 96

Житловий будинок 1912, в якому проживали родина Лучицьких, Лічков Л. С. (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 27/6. У ряді суцільної забудови кварталу, фасади звернено на червоні лінії вул. Інститутської та Кріпосного пров.

Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974 (мист.). У південно-східній частині парку, навпроти літньої естради.

Пам'ятне Місце панахиди по Т.Г.Шевченку і жалобної процесії до пароплава 1861 (іст). Від пл. Поштової до моста метро.

Будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося київське літературно-артистичне товариство (іст.). Вул. Рогнідинська, 1/13. На червоній лінії забудови вулиці. Належав князю Б. Мещерському. Первісно двоповерховий з мезоніном і підвальним поверхом, цегляний, тинькований, У радянський час перебудований з розширенням мезоніна й надбудовою четвертого поверху.

Житловий будинок, кін. 19 ст. (архіт.). Вул. Саксаганського, 93-б. У другому ряді забудови вулиці, паралельно фасадному будинку № 93, прилягає до № 95-б. Садиба пл. 413,5 кв. сажнів виникла в серед. 19 ст., кілька разів змінювала власників. До 1892 на ній стояли винятково дерев'яні будівлі (не збереглись).

Житловий будинок 1894, в яко­му проживали Гвоздик М. В., Лисенко М. В., Лисенко О. М., Рильський М. Т. (архіт., іст.).  Вул. Саксаганського, 95-б.  У глибині внутрішньоквартального простору, в другому ряді забудови вулиці, прилягав до флігеля суміжної ділянки № 93. До 1900 мав № 89. Са­диба виникла 1859 під час забудови «Нового Строєнія», належала міщан­ці М. Сидоренко, 1894 - 1912 — апте­карському помічнику М. Гвоздику.

Житловий будинок 1898 - 99, в якому проживали Бердяєв С. О., Лоначевський - Петруняка Т. І. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 96. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджено як прибутковий будинок техніка-будівельника М. Клуга за його власним про­ектом.

Житловий будинок 1889, в яко­му проживали родина Косачів, Хитрово М. С., містилася редакція журналів «Рідний край», «Молода Україна» (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 97. На червоній лінії забудови вулиці, пра­вим крилом приблокований до будинку № 99, ліворуч — вільна від забудови ділянка.

Житловий будинок 1894-95, 1909, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя (архіт., іст.). Вул. Л. Толстого, 23/1 На розі з вул. Паньківською. Первісна велика садиба виходила і на вул. Тарасівську, пізніше була поділена.

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.)  Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.

Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживали відомі актори (іст.). Вул. Чапаева, 13.  На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний. У будинку проживали відомі актори. 1949-55 у квартирі № 26 — Гашинський Аркадій Євгенович (1920—91) — актор театру і кіно, народний артист СРСР (з 1971).

Аптека та новокрилошанський корпус 1902—03, де містилися Музей українських діячів науки та мистецтва, Український театральний музей, працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Корпус № 24. У північно-західній частині верхньої території Лаври. Входить до складу Свято-Троїцького (Микільського) лікарняного монастиря, обмежує з півночі та сходу його дворовий простір.