Вул. Володи­мирська, 28. Будинок 1886, в якому містилися бюро Українського наукового товари­ства, редакції українських видань, пра­цювали Грушевський М. С., Тищен­ко Ю. П. та інші (іст.). На червоній лінії забудови вулиці.

Педагогічний музей 1909—11, де працювала Українська Центральна Рада (архіт., іст., мист.). Вул. Володимир­ська, 57. Стоїть окремо у кварталі між вул. Б. Хмельницького і бульв. Т. Шев­ченка, з невеликим відступом від чер­воної лінії забудови.

ВУЛ. Володимирська, 60. Головний корпус, 1837—43,(архіт., іст.).

Будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося київське літературно-артистичне товариство (іст.). Вул. Рогнідинська, 1/13. На червоній лінії забудови вулиці. Належав князю Б. Мещерському. Первісно двоповерховий з мезоніном і підвальним поверхом, цегляний, тинькований, У радянський час перебудований з розширенням мезоніна й надбудовою четвертого поверху.

Житловий будинок кін. 19— поч. 20 ст., в якому проживали Марко- вич Я. М., Науменко В. П., Остроградський К. В. (іст.).  Вул. Саксаганського, 59-б. У другому ряді забудови вулиці (фасадного будинку не існувало). Чоти­риповерховий, цегляний, пофарбова­ний. Оздоблений у цегляному стилі.

Садиба 1890, в якій проживав Миклухо-Маклай М. М, містилася ре­дакція «Киевской старини»  (іст.). Вул. Саксаганського, 60, 60-б, 60-в. Скла­дається з головного триповерхового бу­динку на червоній лінії забудови вулиці (№ 60), до якого з тилу прилягають од­ноповерхові з підвалом цегляні служби (№ 60-в), і флігеля (№ 60-б) в другому ряді забудови.

Житловий будинок 1894-95, 1909, в якому проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя (архіт., іст.). Вул. Л. Толстого, 23/1 На розі з вул. Паньківською. Первісна велика садиба виходила і на вул. Тарасівську, пізніше була поділена.

Пивоварний Завод Акціонерного Товариства - Будинок головної контори 1872 — 73, в якому бували Термен О. Ф., Хряков М. Г., проживав і працював Михальчук К. П. (архіт., іст.). По фронту заводської садиби. Зведений арх. В. Ніколаєвим разом з іншими спорудами першої черги забудови заводу. Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний.

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.

Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, гро­мадсько-політичного і державного жит­тя (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 18. На червоній лінії забудови. Споруд­жено в кілька етапів спеціально для Другої гімназії за проектом арх. П. Шлейфера. 1854—56 на межі з вулицею зведено об'єм з фасадом зав­довжки 43 сажня, двоповерховий флі­гель, холодні служби і колодязі на подвір'ї.

Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій містилися гімназія Науменка В. П. та інші навчальні заклади, де працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя, проживали Добровольський Л. П., Ніколаєв В. М., Челпанов Г. І. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 21/20, 21-г, 25. У кін. 19 — на поч. ст. — № 23—25. На розі з вул. О. Гончара.

Будинок митрополита 18 – поч. 19 ст., в якому проживали відомі церковні діячі, містилися Міністерства ісповідань УНР та Української Держави, Київський архітектурний інститут, Академія архітектури УРСР, працювали відомі громадсько-політичні, державні, культурні діячі, вчені (архіт., іст.).