Пивоварний Завод Акціонерного Товариства - Будинок головної контори 1872 — 73

Фрунзе, 41

Чоловий фасад симетричний відносно осі порталу головного входу, має виразне оздоблення, вирішене за допомогою цегляного мурування (складний чарунковий карниз, лиштви вікон, міжповерховий пояс-гребінець). Площину стіни поділено на клітини поясками і лопатками. Вікна першого поверху прямокутні, другого — лучкові.

Споруда є важливою ланкою історичної забудови вул. Фрунзе.
На першому поверсі будинку містилися конторські приміщення, на другому — квартири для службовців заводу. Контору відвідували керівники підприємства і акціонерного «Товариства Київського пивоварного заводу», зокрема, підприємець Хряков Микола Григорович (1829—1900) — один із засновників акціонерного товариства, з 1891 — член його правління, комерційний радник. Був першим головою Київського біржового товариства, власником млина у Києві та кількох цукрових заводів, почесним доглядачем Київської духовної академії.
З часу заснування акціонерного товариства членом правління, з 1876 директором-розпорядником підприємства був Термен Олексій Федорович (1835 — 1908) — інженер-технолог, власник відомого у Києві машинобудівного заводу, активний діяч місцевого відділення Російського технічного товариства.
З квітня 1873 до квітня 1914 у цьому будинку жив і працював завідувачем головної контори та головним бухгалтером Михальчук Костянтин Петрович (1840—1914) — мовознавець, публіцист, чл.-кор. Імператорської Санкт-Петербурзької АН, громадський діяч. 1859—61 навчався у Київському університеті, де був одним із засновників Української громади, що отримала назву «хлопомани» (В. Антонович, Т. Рильський та ін.). Змушений залишити навчання, повернувся на Житомирщину. З 1873 жив у Києві, брав участь у діяльності Старої Громади. У 1873 — 76 — член Південно-Західного відділу Російського географічного товариства, 1874 — учасник одноденного перепису населення Києва. Співробітничав у журналі «Киевская старина» та інших періодичних виданнях («Зоря», «Діло», «Правда» тощо). Член філологічної секції і голова комісії мови Українського наукового товариства в Києві, у 1908—14 — відповідальний редактор «Записок» УНТ (тт. I— XIII). Дійсний член НТШ (з 1893). Був також членом Історичного товариства Нестора-літописця, Київського літературно-артистичного товариства (з 1890), Київського товариства заохочення мистецтв (з 1891) та його наступника — Київського товариства старожитностей і мистецтв (з 1897). Основоположник наукової української діалектології. Автор праць «Наріччя, піднаріччя і говірки Південної Росії у зв'язку з наріччями Галичини» (1871, опубліковано 1877), до якої склав першу карту діалектів української мови: «Статистика в галузі діалектології», «До південноруської діалектології» (обидві — 1893), «Філологічне непорозуміння» (1896), «Що таке малоросійська (південноросійська) мова?» (1899), «До правопису деяких форм "м'якої деклінації" в українській мові» (1908) та ін. 1899 вперше розробив програму для збирання українських діалектологічних матеріалів (опублікована 1910 у двох виданнях: одне — у співавт. З А. Кримським, друге — з Є. Тимченком). Брав участь у підготовці «Російсько-малоруського словника» (1—2 тт., 1897—99) і «Української граматики» (1907) Є. Тимченка, «Словаря української мови» за ред. Б. Грінченка (1 — 4 тт., 1907—09).
У квартирі К. Михальчука відбувалися збори членів Старої Громади, бували відомі вчені, культурно-громадські і політичні діячі: В. Антонович, К. Гамалія, Д. Дорошенко, М. Драгоманов, П. Житецький, О. Левицький, М. Лисенко, О. Лоначевський, В. Науменко, І. Огієнко, О. Русов, І. Стешенко, Є. Тре губов, О. Черняхівський, П. Чубинський та ін. 1886 йому наніс візит напередодні одруження І. Франко зі своєю нареченою О. Хоружинською. Був похований на Щекавицькому цвинтарі, знищеному 1928 [1104].