Готель «Москва» (тепер «Україна»), 1954—61 (архіт.). Вул. Інститутська, 4. На високому пагорбі, що здіймається на південний схід від Майдану Незалежності.

Міст ім. Є. Патона, 1953 (архіт ). Міст через Дніпро, з'єднує бульв. Дружби народів з Русанівським та Березняківським житловими масивами. Розташований на місці давнього перевозу, що належав Києво-Печерській лаврі, та казенного Неводницького наплавного моста, який регулярно наводили, починаючи з 1706.

Садиба 1900-х рр., 1912, 1930-х рр., в якій проживали Істоміни М. П., О. П. і Ф. П., Ковалевський В. І. (архіт., іст.). Вул. Січневого повстання, 16, 18/29. Складається з наріжного будин­ку, спорудженого 1912, і двох при­леглих до його торців бічних об’ємів

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.

Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.  (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 13/2. Між вул. Архітектора Городецького та станцією метро «Хрещатик». Споруджено за проектом архітекторів О. Власова, А. Добровольського, Б. Приймака за участю архітекторів Р. Балабан, О. Малиновського.

Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25). (архіт., іст.)  Хрещатик, 15. У кварталі – між вулицями Хрещатик і Заньковецької, утворює між ними відкритий проїзд. Історія садиби простежується з перших десятиліть формування Хрещатика як головної магістралі міста.

Головпоштамт, 1952—58 (архіт.). Вул. Хрещатик, 22.  На розі з Майданом Незалежності. Відомо, що на цьому місці була перша поштова контора, створена 1849 на Хрещатику (стара адреса — № 24) у садибі, що належала шляхтичу О. Головинському.

Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори (архіт., іст.). Вул. Хрещатик, 32. У ряді післявоєнної забудови. На поч. 20 ст. на цьому місці стояв триповерховий будинок, що належав П. Нечаеву, перший поверх якого займали магазини.

Житловий будинок 1930-х рр., в якому проживали відомі діячі культу­ри (архіт., іст.). Вул. Шовковична, 10. На червоній лінії забудови вулиці. Разом із сусідніми будівлями обмежує озеленений та впорядкований вели­кий внутрішній простір кварталу. Під­порядковується масштабному ладу вулиці, зберігаючи композиційну та художню самостійність. Споруджено за проектом арх. С. Григор'єва у фор­мах пізнього конструктивізму.