Головпоштамт, 1952—58
1914 розпочали спорудження нового поштамту, але будівництво призупинила 1-а світова війна. Новий поштамт зведено 1936—41 за проектом архітекторів В. Осьмака і С. Германовича, зруйнований 1941 внаслідок вибуху. Сучасний будинок спроектовано архітекторами В. Ладним, Б. Приймаком, Г. Слуцьким, З. Хлєбниковою. У серпні 1989 зава-лився портик головного входу, під уламками якого загинуло 13 перехожих. Відновлений у 1990-х рр. з одночасною реконструкцією інтер'єрів першого поверху.
Семиповерховий з напівповерхом, цегляний, у плані Г-подібний, з розташованими під прямим кутом довгими крилами (бл. 80 м), з яких те, що з боку Хрещатика, має в плані ледь помітний дугоподібний абрис, інше, призматичне, акцентовано на наріжжі портиком головного входу з боку площі. Перекриття пласкі залізобетонні, дах вальмовий бляшаний. Внутрішнє розпланування коридорного типу, на першому поверсі — зального. Чолові фасади облицьовані світлою, П-подібною в перетині, великогабаритною керамічною плиткою типу «МК», архітектурні деталі (кронштейни карниза, капітелі, профільовані гурти тощо) виконано за малюнками-шаблонами архітекторів на київському заводі «Керамік». Цоколь, обрамлення вікон і дверей першого поверху виконано з темно-сірого колотого та полірованого граніту.
Архітектура фасадів поєднує у собі суворість класичних пропорцій з мальовничістю і пластикою форм, що властиві українському бароко. Композиція фасадів ярусно-ритмічна. Пластичне членування площин здійснено за рахунок використання пілястр: коринфських — на верхньому ярусі (п'ятий—сьомий поверхи) і тосканських — на нижньому. Частий ритм пілястр виділяє вертикальні ряди подвійних прямокутних вікон з імпостами-пілястрочками. Горизонтальні членування підкреслено рустованим цоколем, класицистичним гранітним облямуванням прорізів першого поверху, лучковим завершенням вікон четвертого поверху, великим вінцевим карнизом з кронштейнами і парапетом (останній тепер не існує). Горизонтальному розподілу фасадних площин відповідає двоярусна композиція виступного трипрогінного портика головного входу. Підпірні елементи портика у формі пілонів з коринфськими капітелями на нижньому ярусі несуть півциркульні арки, на другому — архітравне перекриття. Окрасою портика є вінцевий бароковий фронтончик із картушем. Потрійний вхід у вестибюль в глибині портика оформлено порталом з полірованого граніту, що складається з пілястр і півколон тосканського ордера, завершених карнизом. Міжвіконня над карнизом декоровано вставками з керамічним рельєфом рослинного характеру. Всі інші входи, як і вітринні прорізи першого поверху, облямовано профільованими лиштвами з прямими сандриками, виконаними з полірованого граніту.
Оформлення вестибюля і зал загального користування має урочистий характер. Проміжним опорам пласких перекриттів надано форму колон і пілонів зі стилізованими капітелями. Різновеликі кесони стель, що утворені несучими балками, декоровано ліпленими розетками та смужками орнаменту, підлоги викладено з двоколірного граніту. Під час ремонту 1990-х рр. стіни зал і опори облицьовано плиткою під білий мармур, упродовж внутрішніх стін зал № 2, 3, 5 влаштовано другий ярус у вигляді балкону. Вхід із вестибюля до великої операційної зали № 1 прикрашено майоліковим панно на орнітоморфні мотиви.
Тепер у будинку містяться Українське державне підприємство поштового зв'язку «Укрпошта», Міністерство транспорту та зв'язку України, Державний департамент з питань зв'язку та інформації.
Також на цій вулиці
-
Пасаж 1913–14, 1946–55, в якому проживали відомі діячі науки і культури (первісно мав № 24, після 1898 – № 25).
Хрещатик, 15
-
Виконком Київської міської ради, 1952—57
Хрещатик, 36
-
Житловий будинок, 1895-96.
Хрещатик, 42
-
Станція «Хрещатик», 1960
Хрещатик
-
Київське відділення Волзько-Камського комерційного банку, 1912–14
Хрещатик, 10
-
Житловий будинок 19–20 ст., в якому проживав Оглоблін М. Я., містилися редакція і бюро «Записок Киевского отделения Императорского Русского технического общества по свеклосахарной промышленности», редакція журналу «Инженер».
Хрещатик, 12
-
Комплекс житлових будинків, в якому проживали відомі діячі науки і культури.
Хрещатик, 13/2
-
Пам'ятник Городецькому В. В., 2004, Хрещатик, 15.
Хрещатик, 15
-
Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.
Хрещатик, 21
-
Комплекс житлових будинків 1951–54, в якому проживали відомі діячі культури і науки.
Хрещатик, 23
-
Адміністративний будинок, 1953-55
Хрещатик, 24
-
Радіотелецентр, 1949–50
Хрещатик, 26
-
Будинок Міністерства культури УРСР, 1956—58
Хрещатик, 28/2
-
Житловий будинок 1951 – 56, в якому проживав Тимохін В. І.
Хрещатик, 29/1
-
Будинок Міністерства лісового господарства УРСР, 1953
Хрещатик, 30/1
-
Будинок Київського відділення Російського для зовнішньої торгівлі банку 1913—15, в якому містилося Головне архітектурно-планувальне управління Києва, де працювали відомі архітектори
Хрещатик, 32
-
Адміністративний будинок, 1956
Хрещатик, 34
-
Універмаг Наркомвнуторгу (нині Центральний універмаг)
Хрещатик, 38/2
-
Садиба кін. 19 ст., в якій містилися Зуболікарська школа докторів Головчинера Л. С., Лур'є І. І. та зубного лікаря Головчинер З. С., Видавниче товариство «Друкарь», Єврейський народний університет, Центральне бюро Асоціації революційного мистецтва України (АРМУ), працювали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя.
Хрещатик, 44
-
Житловий будинок, 1872 – 74.
Хрещатик, 46
-
Житловий будинок, 1880
Хрещатик, 48
-
Садиба, 1880–82. До зміни нумерації на Хрещатику мала № 56. У межах кварталу, забудованого у 2-й пол. – на поч. 20 ст.
Хрещатик, 50
-
Житловий будинок 1875–78, в якому містилися склад-магазин і фабрика музичних інструментів Ї́ндржиха (Ге́нрих-Ігна́тій Ігна́тійович) Ї́ндржишека, перший у Києві постійний «Художній салон», Музично-драматичний інститут ім. М. Лисенка та Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка- Карого, в яких працювали і навчалися відомі діячі культури, проживав Бажан М. П.
Хрещатик, 52
-
Житловий та офісний будинок (Будинок трестів), 1911–12, 1927–28
Хрещатик, 6
-
Київське відділення Санкт-Петербурзького (Петроградського) облікового і позичкового банку, 1914–16.
Хрещатик, 8