Дитяча лікарня Товариства на­дання допомоги хворим дітям, 1897— 98. (архіт., іст.). Вул. Воровського, 20.

Комерційне училище, 1897—1900. (архіт., іст.). Вул. Воровського, 24

Будинок єврейського училища 1903—04, в якому міститься Інститут електрозварювання (архіт., іст.). Горького, 69

Біржа, 1870—73 (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 7. На червоній лінії забудови вулиці Споруджено за проектом арх. О. Шіле для київської біржі.

Садиба кін. 19–поч. 20 ст., в якій містилося Київське відділення Товариства поширення освіти серед євреїв у Росії (архіт., іст.). Вул. Мала Житомирська, 20, 20-а, 20-б, 20-в, 20-г. Межує з міським сквером, розташованим вздовж Володимирського проїзду.

Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста 1904, в якому містився Київський відділ Російського військово-історичного товариства і Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва (архіт., іст.). Вул. Московська, 1/2.

Подільська Машинна Станція Міської Каналізації, 1894, 1912 (архіт., іст.). Займає рядову ділянку в житловому кварталі Подолу. Призначалася для перекачування стічних вод на розташовані в районі Оболоні зрошувальні поля, створення яких вище за течією Дніпра викликало необхідність влаштувати артезіанське водопостачання Києва. 

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Садиба Товариства швидкої медичної допомоги 1913—15, в якій містилися Міністерства народного здоров'я Української Держави і УНР (архіт., іст.). Вул. Рейтарська, 22. На червоній лінії забудови — головний корпус, за ним на подвір'ї — дві службові споруди. Всі три будівлі розташовані паралельно одна одній.

Житловий будинок, 2-а пол. 19 ст. (архіт.). Вул. П. Сагайдачного, 8. На розі з вул. Ігорівською. Стара адреса — вул. Олександрівська, 32. Зведений у садибі, яка разом з кварталом між вулицями Боричів узвіз, Набережно-Хрещатицькою, Ігорівською та П. Сагайдачного з серед. 19 ст. належала родині відомих київських підприємців та меценатів Бродських.

 Четверта чоловіча гімназія 1897-98, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури (архіт., іст.).  Вул. Червоноармійська, 96. Первісно мав № 98. На розі з пров. Горького, головним фасадом виходить на червону лінію забудови провулка.

Житловий будинок, 1895—97 (архіт.). Вул. Ярославів Вал, 1. На червоній лінії забудови вулиці, у місці її зламу. Високий, гострий і стрімкий силует вежі зі шпилем акцентує перехрестя вулиць Ярославів Вал та Лисенка. Садиба на розі вулиць Театральної (тепер вул. Лисенка) та Ярославового Валу сформувалася в кілька етапів, починаючи з серед. 19 ст., після знесення стародавніх валів «міста Ярослава».

Житловий будинок працівників Наркомату внутрішньої торгівлі УСРР 1935, в якому проживали Кисельов В. Л., Пузирков В. Г. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 19/31. На розі з вул. О. Гончара. На червоних лініях забудови вулиць. Сучасна прибудинко- ва ділянка об'єднує дві первісно суміжні садиби № 19 і 21. 

Житловий будинок 1898, в якому містилася Жіноча гімназія Стельмашенка М. О., проживали відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного життя (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 28/29. На розі з вул. О. Гончара, на червоних лініях забудови вулиць. Історія садиби простежується з 1856, коли нею володіла міщанка М. Курінна.