Будинок бл. 1900, в якому проживали Кузьмін Є. М. Форш О. Д., бував Паустовський К. Г. (іст.). Вул. Стрітенська, 15. На червоній лінії забудови. Споруджений як прибутковий. Чотириповерховий, цегляний, з елементами декору у стилі ренесанс.
Пошук за тегом
Садиба 1875–92, в якій проживали відомі діячі науки і культури
Садиба 1875–92, в якій проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. І. Франка, 31, 33. На розі з пл. Ботанічною. Прямокутна у плані ділянка розпланована згідно з генеральним планом 1866, спрямованим на формування забудови навколо Володимирського собору. У березні 1872 Міська управа передала за контрактом ділянку, що мала № 2, надвірному раднику О. Таргоні.
Садиба серед. 19 ст. — 1909, в якій проживав Паустовський К. Г.
Садиба серед. 19 ст. — 1909, в якій проживав Паустовський К. Г. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 72, 72-б, 72-в, 72-г. До 1898 мав № 68. На складному рельєфі, з різким його перепадом, видовжена вглиб кварталу. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 72-в) і трьох флігелів у глибині ділянки.
Житловий будинок 1902, в якому бував Паустовський К. Г.
Житловий будинок 1902, в якому бував Паустовський К. Г. (архіт., іст.). Вул. Чапаева, 2/16. На розі з вул. І. Франка, на червоних лініях забудови вулиць. Споруджений на замовлення козака А. Терещенка за проектом І. Ніколаєва як прибутковий будинок з чотирма житловими секціями і торговельними приміщеннями на першому поверсі.
Житловий будинок 1900, в якому проживав Колкунов В. В.
Житловий будинок 1900, в якому проживав Колкунов В. В. (архіт., іст.). Вул. Чапаєва, 8. На червоній лінії забудови вулиці, торцями прилягає до суміжних будинків. Споруджений на замовлення дружини чиновника О. Дорожинської за проектом цивільного інж. М. Яскевича як прибутковий будинок з двома житловими секціями, зага-лом на 14 квартир.
Житловий будинок 1900—01, в якому проживав Паустовський К. Г.
Житловий будинок 1900—01, в якому проживав Паустовський К. Г. (архіт., іст.). Вул. Чапаева, 9. На червоній лінії забудови вулиці, на похилій ділянці, яка з кін. 19 ст. належала члену Київського товариства взаємного кредиту — дворянину М. Змієвському, який продав її Г. Кнюпферу, за що був виключений з товариства.