Житловий будинок кооперативу «Сяйво», 1927 (архіт., іст.). Вул. Костьольна, 6.
На ділянці зі значним схилом, на місці розширення вулиці; вирішено як наріжний. Споруджено житлово-будівельним кооперативом будівельників «Сяйво» за проектом проектно-будівельної організації «Житло-коопбуд» (імовірно, арх. М. Холостенко).

Житловий будинок наукових співробітників 1931, в якому проживали відомі вчені і діячі культури (архіт., іст.). Вул. Лютеранська, 21/12. На розі вулиць Лютеранської та Банкової.

Житловий будинок спеціалістів (перший), 1930-і рр. (архіт). Пр. Перемоги, 30. На відстані від існуючої забудови, зі значним відступом від червоної лінії вулиці.

Житловий будинок 1956, в яко­му проживали Гречина М. Г., Холостенко М. В. (іст.). Вул. Прорізна, 13. У глибині кварталу. Споруджено за проектом арх. В. Суворова. Шести-, се­миповерховий, чотирисекційний, цег­ляний, вхідні портали оформлено бе­тонними деталями.

Житловий будинок заводу «Більшовик» кін. 1930-х рр., в якому проживали Хохлови В. Г. та О. Г. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 43. Вздовж проспекту.

Житловий будинок заводу «Більшовик» 1940-і рр. (архіт.). Просп. Перемоги, 45. Житловий будинок для робітників заводу «Більшовик» є домінуючим у рядовій забудові проспекту. Запроектований 1940 архітекторами А. Добровольським і Г.Копоровським під керівництвом М.Холостенка. 1946 фасади частково перероблено, споруджено правий п'ятиповерховий об'єм (архітектори А. Добровольський і А.Косенко).

Лісова школа, 1935 (архіт., іст.). Вул. Гамарника, 60. На території Цент­рального військового санаторію Міні­стерства оборони України «Пуща-Водиця», з відступом від червоної лінії забудови вулиці. Побудована за проек­том арх. М. Холостенка на ділянці лісового масиву, відведеній під дачі командного складу КВО (на час будів­ництва на ній налічувалося п'ять дач).

Житловий будинок праців­ників Вукоопромради, 1935 (архіт.). Вул. Саксаганського, 65. На плавному вигині вулиці, на червоній лінії забудо­ви, правим торцем прилягає до чотири­поверхового житлового будинку поч. 20 ст. Зведено за частково реалізова­ним проектом архітекторів М. Холостенка та І. Хоменка, за яким передбачалося спорудити розвинений підвище­ний об'єм на розі вулиць Саксаган­ського і Тарасівської (у 1950-х рр. на цьому місці зведено інший шестипо­верховий житловий будинок № 63/28).

Житловий комплекс з дитячим садком 1934—40, де проживали Кулик К. П., Куценко В. І. (архіт., іст.). Вул. Січневого повстання, 3-а, 3-б, пров. Аскольдів, 5. У кварталі між пл. Арсенальною та пров. Аскольдовим, над крутосхилом Дніпра. Зведений для співробітників Українського військово¬го округу (тогочасна назва) на місці розібраних залишків садиби останнього гетьмана України К. Розумовського й ансамблю споруд Пустинно-Микільського (Слупського) монастиря 18— 19 ст.

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.

Житловий будинок композиторів, 1955-56 (архіт., іст.). Вул. Софійська, 16/16, на розі з пров. Михайлівським, на червоній лінії забудови вулиці. Історія садиби відома з останньої чв. 19 ст., коли її власником був титулярний радник М. Хижняков.

Адміністративний будинок, 1956-57(архіт.). Вул. Софійська, 2. У центрі південно-західного фронту забудови Майдану Незалежності, на розі вул. Малої Житомирської.

ЗОЛОТІ ВОРОТА 11 ст. (архіт., іст.). У Золотоворітському сквері, на розі вулиць Володимирської та Ярославового Валу. Після завершення консерваційно-реставраційних та будівельних робіт 1982 є домінантою у навколишній забудові.