Житловий будинок, кін. 18 — поч. 20 ст. (архіт.)

Житловий будинок, 1900-01 (архіт.). Вул. Велика Житомирська, 13

Садиба, 19 – поч. 20 ст. (архіт.). Вул. Верхній Вал, 16, 16-а, 16/4. На розі з Житньоторзькою пл. Складається з декількох споруд, зведених у різний час, які утворили прямокутник з великим внутрішнім подвір'ям.

Житловий будинок, 1892 (архіт.). Вул. Верхній Вал, 24. На червоній лінії забудови вулиці. З 1889 власником садиби був міщанин Ф. Безсонов. 1892 на його замовлення за проектом арх. М. Казанського збудовано основну споруду садиби.

Житловий будинок, 1893 (архіт.). Вул. Верхній Вал, 28/12. Формує ріг кварталу на перетині з вул. Костянтинівською. До спорудження метро будинок охоплював весь зовнішній периметр квадратної в плані садиби (у 1970-х рр, знесена його північно-східна половина).

Художнє училище, 1901—02 (архіт., іст.). Вул. Воровського, 2.

Будинок працьовитості 1894-96, в якому містилася явочна квартира Київського підпільного міськкому КП(б)У (іст ). Вул. Гоголівська, 39

Житловий будинок, 1899, в якому проживали Анциферов М.П., Давидов О.С., Пасічник М.В., Пекар С,І., перебував Мачтет Г.О. (архіт., іст.). 

Житловий будинок, 1901 (архіт.). Заньковецької вулиця, 10/7. 

Садиба повітового дворянського училища 19 ст., в якій містилася перша недільна школа (архіт., іст.). Вул. Костянтинівська, 9, Хорива, 6. На розі вулиць Хорива та Костянтинівської.

Житловий будинок, кін. 19 ст. (архіт.). Вул. Мала Житомирська, 18. На наріжній ділянці вул. Малої Житомирської та пров. Михайлівського.

Житловий будинок 2-ї пол. 19 ст., в якому містилося Київське відділення Російського музичного товариства, проживали і перебували відомі культурні та громадські діячі (архіт., іст.). Вул. Мала Житомирська, 7. У ряді щільної периметральної забудови вулиці.

Садиба Більського О. Д. 1893, у якій містився Київський НДІ Педіатрії, акушерства та гінекології МОЗ УРСР, в якому працював Михайленко О. Т., проживали відомі державні діячі (архіт.,іст.). Вул. Мануїльського, 8.

Житловий будинок, 1898 (архіт.). Вул. Межигірська, 17. На червоній лінії забудови вулиці. Автор проекту — арх. М. Казанський. До 1917 на першому поверсі були магазини, на верхніх — готель Ґ. Кутика (власника садиби), житлові приміщення.

Житловий будинок, 1898—1914(архіт.). Вул. Межигірська, 26/24. На розі з вул. Ярославською. Історія садиби відома з серед. 19 ст., коли її власником був Ш. Улгер.

Житловий будинок Балабухи М. О. 1897 -1911, в якому проживав Балавенський Ф.П., Кольцов М.Ю.(архіт., іст.). Вул. Межигірська, 3/7. На розі з пл. Контрактовою. Історія ділянки, що межує з площею, відома з поч. 19 ст. Вона включала дві садиби, з яких на наріжній розташовувався одноповерховий, на іншій — двоповерховий цегляні будинки. 1827 обидві садиби було об'єднано.

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилися редакції газети «Громадська думка», журналу «Нова громада», проживали Кисельов М. Н., Купрін О. І. (архіт., іст.). Вул. Михайлівська, 10. У рядовій забудові вулиці.

Житловий будинок 1892, в якому проживав Томашевський С. П., містилася редакція «Робітничої газети» (архіт., іст.). Колишній пров. Михайлівський, 35 — тепер вул. Паторжинського, 6.

Садиба, поч. 19—20 ст. (архіт.). Вул. П. Сагайдачного, 22/1, 24. На червоній лінії забудови вулиці, між пл. Контрактовою і вул. Борисоглібською. На прямокутній у плані садибі розташовані: будинок універмагу (№ 24, поч. 19 ст., 1937), два торговельно-житлові будинки (обидва мають № 22/1), два флігелі в глибині подвір'я (1910)

Садиба 1890, в якій проживав Миклухо-Маклай М. М, містилася ре­дакція «Киевской старини»  (іст.). Вул. Саксаганського, 60, 60-б, 60-в. Скла­дається з головного триповерхового бу­динку на червоній лінії забудови вулиці (№ 60), до якого з тилу прилягають од­ноповерхові з підвалом цегляні служби (№ 60-в), і флігеля (№ 60-б) в другому ряді забудови.

Церква успіння Пресвятої Богородиці (старообрядницька), кін. 19 — поч. 20 ст. (архіт.) Вул. Почайнинська, 26. У глибині церковної ділянки садибної забудови, між вулицями Верхній Вал і Хорива. Є невід’ємним елементом містобудівної композиції кварталу. До складу садибного ансамблю, крім церкви, входили двоповерховий дерев’яний будинок на цегляному цоколі, де містилися служби, цегляний будинок, споруджений 1896 (надбудований 1898), що належав громаді (знесений 1986).

Садиба 1900-х рр., 1912, 1930-х рр., в якій проживали Істоміни М. П., О. П. і Ф. П., Ковалевський В. І. (архіт., іст.). Вул. Січневого повстання, 16, 18/29. Складається з наріжного будин­ку, спорудженого 1912, і двох при­леглих до його торців бічних об’ємів