Житловий будинок («Замок Річарда — Левове Серце») 1902—04, в якому проживали Голубєв С. Т., Дядченко Г. К., Красицький Ф. С. та інші, містилася редакція журналу «Шершень» (архіт., іст.). 

Садиба 1910-х рр., в якій проживали Стеценко К. Г., Тулуб З. П. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 6, 6-а. На червоній лінії вулиці.

Житловий будинок 1903-04, в якому проживав Добрий А. Ю. (архіт., іст.). Вул. Велика Житомирська, 8-б. Займає рядове положення з відступом на 3,5 м від червоної лінії забудови кварталу. 

Житловий будинок рубежу 19— 20 ст., в якому містилася київська «Про­світа», проживали Волошинов О. Ф., Квітка К. В. (іст.). Вул. Воровсько­го, 10. На червоній лінії забудови вулиці.

Житловий будинок 1930-х рр., в якому проживали Кричевський Ф. Г., Чернишов Б. І., перебував Довженко О. П., містилася конспіративна квартира групи Кудрі І. Д.   Горького, 4-Б

Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури (іст.). Вул. М. Грушевського, 4. На початку вулиці.

Будинок 1950-х рр., в якому проживав Таранушенко С. А. (іст.). Вул. Димитрова, 6. На червоній лінії забудови вулиці. П'ятиповерховий, цегляний, житловий.

ВУЛ. Володимирська, 60. Головний корпус, 1837—43,(архіт., іст.).

Садиба повітового дворянського училища 19 ст., в якій містилася перша недільна школа (архіт., іст.). Вул. Костянтинівська, 9, Хорива, 6. На розі вулиць Хорива та Костянтинівської.

Житловий будинок рубежу 19-19 ст., в якому проживав Ернст Ф. Л. (іст.). Вул. Круглоуніверситетська, 4. На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний.

Будинок ЦК КП(б)У, 1936-38 (архіт., іст.). Михайлівська пл., 1. На краю Старокиївського плато, формує простір Михайлівської пл.

Житловий будинок кін. 19 – поч. 20 ст., в якому проживали Білецький Л. Т., Кримський А. Ю. (іст.). Вул. Малопідвальна, 3. У глибині ділянки, за сучасною спорудою. Забудову садиби розпочато 1883, коли на замовлення домовласника Г. Рейзе зведено фасадний двоповерховий цегляний будинок.

КОНТРАКТОВИЙ БУДИНОК, 1815—17 (архіт., іст.). Вул. Межигірська, 1. Стоїть окремо, головним фасадом звернений до Контрактової пл. Зведено за проектом арх. В. Гесте у стилі класицизму. Керував будівництвом арх. А. Меленський. Є частиною не здійсненого до кінця проекту В. Гесте — ансамблю Громадського центру, в якому чільне місце відводилося будинку магістрату, фланкованому зі сходу Контрактовим будинком, із заходу — Поштовою конторою. Призначався для проведення контрактових ярмарків.

Олександрівський костьол, 1817—49 (архіт.). Вул. Костьольна, 17. На червоній лінії забудови вулиці. Головний фасад звернено в бік Хрещатика. Відіграє велику роль у формуванні панорами колишнього Верхнього міста з боку Дніпра та Хрещатика.

Будинок домініканського монастиря 1-ї пол. 19—20 ст., в якому проживали Андрей Шептицький, Світлич ний І. О. (архіт., іст.). Вул. Костьольна, 13-а. На червоній лінії забудови вулиці.

Огорожа з брамами, 1-а пол. 19 — поч. 20 ст. (архіт.). Вул. Костьольна, 17 — вул. Трьохсвятительська, 7. Вздовж червоної лінії забудови вулиць та у глибині садиби, навколо прилеглого до костьолу прямокутного подвір'я.

Флігель для прислуги костьолу, 1824, 1862 (архіт.). Вул. Костьольна, 13-б. На червоній лінії забудови вулиці, впритул до будинку домініканського монастиря.

Пам'ятник Богомольцю О.О., 1974 (мист.). Вул. Вишгородська, 67. На території садиби Інституту геронтології АМН України, серед зелених насаджень.

Пам'ятник Шевченку Т. Г. 1964 (мист.). Вул. Панаса Мирного, 24. На подвір'ї гімназії № 109, що носить ім'я Т. Шевченка, ліворуч від центрального входу, звернений до вулиці. Ідея створення пам'ятника належить родичам поета Красицьким, які підтримували дружні стосунки з колективом школи.

Пам'ятне Місце панахиди по Т.Г.Шевченку і жалобної процесії до пароплава 1861 (іст). Від пл. Поштової до моста метро.

Будинок церковно-учительської школи (семінарії) 1903, в якому працювали Леонтович М. Д., Липківський В. К., Стеценко К. Г., навчався Міньківський О. 3. (іст.). Вул. Пугачова, 12/2

Будинок Київського військового зібрання кін. 19 — поч. 20 ст., в якому працював Молодий театр, містився Будинок Червоної армії та флоту Київської залоги (архіт., іст.). Вул. Прорізна, 17. На червоній лінії забудо­ви вулиці. Первісно мав № 19. 1872 у садибі, що належала М. Григоровичу-Барському, за проектом арх. П. Федо­рова розпочато спорудження двоповер­хового цегляного будинку. 1887 арх. О. Хойнацький надбудував третій по­верх. 1912—13 під наглядом і керів­ництвом арх. О. Гілевича будинок ре­конструйовано, надбудовано четвертий поверх, фасади оформлено у стилі мо­дерн. 1944—70 кілька разів перебудо­вувався.

Житловий будинок 1954, в яко­му проживав Івакін Ю. О. (іст.). Вул. Прорізна, 4. З відступом від червоної лінії забудови. П'яти—семиповерхо­вий, цегляний, у плані Г-подібний. 1954-83 у квартирі № 5 проживав Івакін Юрій Олексійович (1917—83) — літературознавець і письменник. З 1946 працював в Інституті літератури ім. Т. Шевченка АН УРСР. Основні на­прями літературознавчої діяльності — дослідження стилю політичної поезії і сатири Т. Шевченка, його творчого методу, інтерпретація і коментування поезії поета.

Пам'ятник Курбасу О.-З. 2002. (мист.). Вул. Прорізна. У сквері поблизу будинку № 8, на забрукованому майданчику, архітектурне вирішення якого враховує природний нахил скверу, підкреслений двома широкими сходами та напівкруглим у плані парапетом. Неподалік свого часу містився Молодий театр (тепер № 17), яким керував Лесь Курбас. Автори — ск. М. Рапай, арх. В. Дормідонтов. Вис. скульптури — 2,10 м, плінта — 0,12 м, постаменту — 0,88 м.

Житловий будинок кін. 19— поч. 20 ст., в якому проживали Марко- вич Я. М., Науменко В. П., Остроградський К. В. (іст.).  Вул. Саксаганського, 59-б. У другому ряді забудови вулиці (фасадного будинку не існувало). Чоти­риповерховий, цегляний, пофарбова­ний. Оздоблений у цегляному стилі.

Житловий будинок 1898 - 99, в якому проживали Бердяєв С. О., Лоначевський - Петруняка Т. І. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 96. На червоній лінії забудови вулиці. Споруджено як прибутковий будинок техніка-будівельника М. Клуга за його власним про­ектом.

ПАРК ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА - Пам'ятник Шевченку Т. Г. 1939. (мист.). У центрі парку, навпроти головного корпусу Національного університету ім. Т. Шевченка. Відкритий 6 березня 1939 до 125-річчя від дня народження поета. Автори — ск. М. Манізер, арх. Є. Левінсон. Вис. скульптури — 6,45 м, постаменту — 7,3 м, стилобата — 0,62 м.