Житловий будинок рубежу 19— 20 ст., в якому містилася київська «Про­світа», проживали Волошинов О. Ф., Квітка К. В.

Воровсько­го, 10

Чотириповерховий, цегляний, з під­валом. До лівого крила прилягає дво­поверховий, цегляний, з підвалом флігель. Квартира № 6 фасадного будинку — перша юридична адреса київської «Просвіти», що мала офіційну назву «Українське товариство „Просвіта" в пам'ять про Т. Г. Шевченка». Заснована 26 травня 1906. Ця громадська органі­зація ставила за мету поширення наукових знань і виховання національної свідомості серед широких верств на­селення. На перший план висувалася видавнича і освітньо-виховна робота. 1907 переїхала до Троїцького народ­ного будинку (тепер — театр оперети, вул. Червоноармійська, 53), де діяла до 1920. Першим головою було обрано Грінченка Бориса Дмитровича (1863—1910) — письменника, мовознав­ця, фольклориста, публіциста, громад­ського і педагогічного діяча, спів­редактора газети «Громадська думка» (1906), члена УДРП. Активними учасниками київської «Просвіти» були О. Косач, Леся Українка, М. Лисенко, М. Старицька, О. Кошиць та інші відомі діячі культури.

До поч. 1920-х рр. у цьому будинку проживали фундатори «Просвіти» О.  Волошинов і К. Квітка. Волоши­нов (Волошин) Олександр Федорович (1855—1933) — музикознавець-фольк- лорист, член УДРП (з 1908 — ТУПу), ради товариства «Просвіта» (голова видавничого комітету), 1917 — член Київського губернського комітету (де­легований УЦР). Квітка Климент Ва­сильович (1880—1953) — музикознавець-фольклорист, громадсько-куль­турний діяч. З лютого 1917 — товариш генерального секретаря судових справ УЦР, з березня 1918 — товариш мі­ністра юстиції УНР. Чоловік Лесі Українки. 1917 опублікував «Народні мелодії з голосу Лесі Українки». З 1920 працював в УАН, з 1922 — керівник музично-драматичного кабінету Етно­графічно-фольклорної комісії ВУАН. Відтоді проживав на вул. Володимир­ській, 37/29 [371].

  • Автор: Сергій Білокінь

Також на цій вулиці