Будинок 1911—12 приватних на­вчальних закладів Жекуліної А. В., в якому містився евакогоспіталь, де по­мер Ватутін М. Ф. (іст.), вул. Артема, 27

ВУЛ. ВОЛОДИМИРСЬКА, 62. Бібліотека (тепер Національна бібліотека України ім. В. Вернадського НАН України) 1914 - 17, 1929 - 30, в якій працювали відомі вчені (архіт., іст.). На розі з вул. Л. Толстого.

Житловий будинок 1912, в якому проживав Дітеріхс М. М. (архіт., іст.). Вул. М. Коцюбинського, 3. У глибині садиби. Споруджений за проектом арх. В. Осьмака для професора медицини М. Дітеріхса.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1. Головним фасадом, що формує парадне подвір'я-курдонер, звернений у бік парку на просп. Перемоги; займає провідне місце в ансамблі політехнічного інституту. Автор проекту — арх. І. Кітнер. Урочисті закладини корпусу відбулися 30 серпня 1898. Першу цеглину будівлі поклав Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор М. Драгомиров, другу — директор департаменту торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів В. Ковалевський, третю — помічник командувача Київського військового округу А. Косач; наступні — підприємці й доброчинці Л. Бродський, Н. Терещенко, директор інституту В. Кирпичов, міський голова С. Сольський та ін.

Стадіону «Динамо» комплекс (тепер стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського), 1931–36 (архіт., іст., містобуд.). Вул. М. Грушевського, 3. На території Міського саду. Займає північно-західну його ділянку, обмежену Петрівською алеєю, вул. М. Грушевського та схилом Міського парку.

Стадіону «Динамо» Комплекс, Головне Спортивне Поле, 1932– 36 (архіт.). У східній частині території комплексу, вдало займає природну улоговину. Від головного входу до поля прокладено дві широкі алеї. Для швидкої евакуації глядачів з південного та північного боків створено додаткові виходи в Хрещатий парк.
Призначений для проведення тренувань та великих масових спортивних заходів. Основу його було збудовано в 1931 – 32 за першим генеральним планом стадіону, який розробив інж.-арх. П. Ржечицький.

Житловий будинок кін. 19 ст., в якому проживали Жуковський М. Є., Осьмак В. О. (іст.). Вул. Саксагансько­го, 46. З відступом від незабудованого фронту ділянки із значним підвищен­ням рельєфу. П'ятиповерховий (пер­вісно чотириповерховий), цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Оформлений у цегляному стилі.

Садиба 1897—98, в якій місти­лося правління Київського товариства фотографів-аматорів «Дагер», прожи­вали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.).  Вул. Саксаганського, 74, 74-б. Історична забудова садиби скла­дається з головного будинку на чер­воній лінії вулиці та флігеля у глибині ділянки, споруджених за проектом арх. А.-Ф. Краусса на замовлення домовлас­ниці М. Лубковської (раніше у садибі розташовувались одноповерхові де­рев'яні будівлі).

Головпоштамт, 1952—58 (архіт.). Вул. Хрещатик, 22.  На розі з Майданом Незалежності. Відомо, що на цьому місці була перша поштова контора, створена 1849 на Хрещатику (стара адреса — № 24) у садибі, що належала шляхтичу О. Головинському.

Адміністративний будинок, 1953-55 (архіт.). Вул. Хрещатик, 24. На дугоподібній у плані червоній лінії забудови вулиці, між будинками Головпоштамту (№ 22) та Міністерства культури (№ 28), з якими утворює суцільну лінію забудови.

Троїцький народний будинок Київського товариства грамотності (тепер Київський національний академічний театр оперети), 1901-02. Вул. Червоноармійська, 53. Первісно мав № 51. На розі з вул. Жилянською, на червоній лінії забудови вул. Червоноармійської, до якої звернений головним фасадом. Споруджено з ініціативи Київського товариства грамотності. Кошти на будівництво виділило Міністерство фінансів (20 тис. крб.), пожертвували Лазарь Бродський (понад 12 тис. крб.), Київське губернське попечительство про народну тверезість (10 тис. крб.), Н. Терещенко (2569 крб.) та інші доброчинці.