Головне Спортивне Поле, 1932– 36
Наступне будівництво велось у 1934–36 за проектом цивільного інж.-арх. В. Осьмака та арх. В. Беспалого. Споруди, які оточують спортивне поле, реконструювалися та модернізувались у 1956–66 та 1977–80.
Належить до типологічної групи спортарен із замкненими трибунами, стандартним футбольним полем та біговою доріжкою трицентрової форми з прямими вставками. Для влаштування трибун використано природні схили на більшій частині периметра, окрім західного боку, де було споруджено початково дерев'яні несучі конструкції для трибун, з боку поля – великий навіс. Загальна місткість трибун – 23 тис. глядачів. Під західними трибунами – зимовий плавальний басейн. На верхньому рівні за трибунами прокладено алею, що дає можливість обходити спортарену майже по всьому периметру.
Головне спортивне поле – найважливіша частина комплексу, пам'ятка містобудівного мистецтва та унікальний зразок вирішення проблеми поєднання архітектури та природного ландшафту [1686].
Також на цій вулиці
- Маріїнський парк
-
Міський сад, 18-20 ст.
Грушевського
-
Міська публічна бібліотека, 1911
Грушевського, 1
-
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР, 1936—38
Грушевського, 12/2.
-
Особняк, 19 ст.
Грушевського, 14.
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Майборода Г. І.
Грушевського, 16
-
Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр.
Грушевського, 18/2
-
Особняк (Зайцева М. Й.) 1897
Грушевського, 20
-
Особняк (Полякова Я. Л.); 1910-і рр.
Грушевського, 22
-
Будинок ЖБК «Арсеналець», 1928-31
Грушевського, 28/2
-
Стадіону «Динамо» Комплекс
Грушевського, 3
-
Будинок військової школи, 1914— 18, 1931
Грушевського, 30/1
-
Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp.
Грушевського, 32
-
Житловий будинок 1967, в якому проживали Лавриненков В. Д., Покришкін О. І.
Грушевського, 34-а
-
Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури
Грушевського, 4
-
Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39
Грушевського, 5
-
Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути
Грушевського, 7
-
Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяєв М. О., Мандельштамм М.-Е. X.
Грушевського, 8/16
-
Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М.
Грушевського, 9
-
Пам'ятник Петровському Г.I. 1968 (демонтований у кінці 2009)
М. Грушевського, 1
-
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974
У південно-східній частині парку
-
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради
-
Паркова скульптура Лесі Українки, 1965
У центрі парку, навпроти північного фасаду Маріїнського палацу
-
Стадіону «Динамо» Комплекс, Головний Вхід, 1936 (архіт.). З південного заходу, на перетині вул. М. Грушевського та Петрівської алеї.
Грушевського, 3
-
Пам'ятний знак загиблим футболістам київської футбольної команди «Динамо», 1971
Грушевського, 3
-
Пам'ятник Лобановському В. В., 2003
Грушевського, 3
-
Ресторан «Динамо», 1932–34
Грушевського, 3