Житловий будинок серед. 19–20 ст., в якому проживали Васнецов В. М., Сєтов Й. Я., Тарновський В. В., містилися Український клуб, клуб «Родина», Українське наукове товариство, провід ТУПу і УДРП(іст.). Вул. Володимирська, 42. На розі вул. Володимирської і Золотоворітського проїзду.
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилися редакції газети «Громадська думка», журналу «Нова громада», проживали Кисельов М. Н., Купрін О. І. (архіт., іст.). Вул. Михайлівська, 10. У рядовій забудові вулиці.
Будинок бл. 1900, в якому проживав Ігнатович В. В., перебував Франко І. Я. (іст.). Пров. Несторівський, 8
Фіксує фасадом червону лінію забудови за відсутності суміжних будівель. Споруджений на ділянці землі, яка належала чиновнику І. Іванову. Спочатку по фронту цієї ділянки був ще двоповерховий корпус (не зберігся).
Житловий будинок 1909—14, в якому містилися редакції журналів «Світло» та «Сяйво», проживали відомі представники науки і культури, громадсько-політичні діячі (архіт., іст.). Вул. Паньківська, 8. На схилі гори, займає ділянку, яка витягнута в глибину кварталу і вузьким фасадом виходить на вул. Паньківську.
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Пурієвич К. А. (іст.). Вул. Рейтарська, 28. На червоній лінії забудови вулиці. Реконструйований у 1990-х рр. з надбудовою четвертого поверху. Чотириповерховий, цегляний, пофарбований у два кольори, в плані прямокутний, з центральним ризалітом чорних сходів на дворовому фасаді. Оздоблений у цегляному стилі із застосуванням ліплених ренесансних деталей — вертикальних і горизонтальних гірлянд, картушів, кронштейнів. Симетричний за композицією триосьовий чоловий фасад розкреслено міжповерховими гуртами та лопатками.
Житловий будинок 1959, в якому проживав Гончар І. М. (іст.). Вул. Січневого повстання, 46. Первісна адреса — вул. Новонаводницька, 8-а. В глибині садиби. Будинок двоповерховий, цегляний.
ПАМ'ЯТНИК ФРАНКУ І. Я. 1956 (мист.). Пл. І. Франка. У сквері, біля будинку Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка. Автори — скульптори А. Білостоцький, О. Супрун, арх. М. Іванченко. Вис. скульптури — 1,65 м, постаменту — 2,85 м, стилобата — 0,38 м.
Пивоварний Завод Акціонерного Товариства - Будинок головної контори 1872 — 73, в якому бували Термен О. Ф., Хряков М. Г., проживав і працював Михальчук К. П. (архіт., іст.). По фронту заводської садиби. Зведений арх. В. Ніколаєвим разом з іншими спорудами першої черги забудови заводу. Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний.
Житловий будинок 1903, в якому містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, проживали Маркович Я. М., Трегубов Є. К., в якого зупинявся Франко І. Я. (архіт., іст.). Бульв. Т. Шевченка, 31. На червоній лінії забудови вулиці. 1973 проведено капітальний ремонт, під час якого розібрано сходову клітку з тильного боку, надбудовано два верхні поверхи, які змінили первісне силуетне вирішення фасаду.
Житловий будинок 1-ї пол. 1880-х рр., в якому містилися редакції місячника «Нова громада», газети «Рада», проживав Чупринка Г. А. (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 6. На червоній лінії забудови вулиці. Перший з відомих власників садиби — Л. Емангард. 1884 забудову ділянки, що йому належала, складали триповерховий будинок з підвалом і проїздом у двір на червоній лінії вулиці і три цегляні господарські споруди (каретний сарай та стайні) на подвір'ї.
