Житловий будинок 1903, в якому містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, проживали Маркович Я. М., Трегубов Є. К., в якого зупинявся Франко І. Я.
П'ятиповерховий, у центрі — шестиповерховий, цегляний, тинькований, у плані являє паралелепіпед. Планування односекційне, двобічне. Головний вхід і сходову клітку розміщено на центральній поперечній осі. Вздовж правого торця — арковий проїзд на подвір'я. Перекриття пласкі.
Оформлений у стилі неоготика. Композиція чолового фасаду центрально-осьова. Центральну його частину підкреслено стрілчастим перспективним порталом парадного входу, вертикалями здвоєних віконних прорізів сходових кліток, фланкованих тонкими тричвертєвими колонами заввишки у три поверхи, акцентовано двома циліндричними вежками зі шпилями обабіч первісного аттика з трикутним фронтоном. Особливої вишуканості декоративному оздобленню надають прикрашені ліпленим орнаментом стрілчасті ніші над вікнами четвертого поверху у трьох центральних пряслах. Фланги фасаду спотворено сучасними заскленими балконами.
Будинок — зразок використання характерних для поч. 20 ст. форм історизму в оформленні рядової житлової споруди.
У 1910-х рр. у квартирі № 8 будинку містилося правління Київського політехнічного товариства інженерів і агрономів, яке очолював інж.-будівельник П. Бутенко. Головою хімічної секції товариства був хімік-технолог, завідувач кафедри Київського політехнічного інституту, майбутній акад. ВУАН (з 1922) В. Шапошников; головою механічної секції — професор КПІ С. Шенберг.
1905 - 09 в будинку проживав Маркович Яків Миколайович (1872—1963) — учений в галузі теорії і розрахунку ковальських машин ударної дії, ад'юнкт (з 1913), професор КПІ (з 1916). Раніше мешкав на сучасній вул. Саксаганського, 59, звідси переїхав на вул. Б. Хмельницького, 63.
На поч. 20 ст. в будинку жив Трегубов Єлисей Кипріанович (1848—1920) — історик, етнограф, член Київської Старої громади, співробітник журналу «Киевская старина», викладач Колегії Павла Ґалаґана (1876—93); співробітник постійної комісії для складання словника живої української мови УАН (з 1919).
У цей час викладав історію та географію у Фундуклеївській жіночій гімназії.
4—12 квітня 1909 в його квартирі зупинявся Франко Іван Якович (1856—1916) - письменник, публіцист, учений громадський діяч. Був одружений на сестрі дружини Є. Трегубова. Під час цього приїзду відвідав виставу, поставлену за його твором «Украдене щастя» Театром М. Садовського, що працював у Троїцького народному будинку (тепер — вул. Червоноармійська, 53); побував в Українському клубі, Українському науковому товаристві і в редакції «Літературно-наукового вістни- ка», що містилися на вул. Володимирській, 28, в редакції газети «Рада» на вул. Ярославів Вал, 6, вдома у М. Лисенка (нині — вул. Саксаганського, 95- б) і Олени Пчілки (вул. Саксаганського, 97)
та інших українських діячів.
Тепер на першому поверсі — офісні приміщення [2010].
Також на цій вулиці
-
Садиба 19 ст., в якій проживали Демидов князь Сан-Донато П. П., Терещенко Н. А., містилися генеральне секретарство праці УЦР, Міністерства праці УНР та Української Держави
Бульв. Т. Шевченка, 12
-
Володимирський собор, 1862— 96
Бульв. Т. Шевченка, 20
-
Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., містилися Київський комерційний інститут, Київський юридичний інститут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-театральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися установчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців
Бульв. Т. Шевченка, 22—24
-
Станція «Університет», 1960
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Леніну В.І. 1946
Бульв. Т. Шевченка
-
Пам'ятник Щорсу М. О. 1954
Бульв. Т. Шевченка
-
Житловий будинок, 1886
Бульв. Т. Шевченка, 1
-
Житловий будинок 1950-х рр., в якому проживав Клецький Л. М.
Бульв. Т. Шевченка, 10
-
Перша чоловіча гімназія 1847— 50, де містилися Генеральне секретарство освіти УЦР, Міністерства народної освіти УНР і Української Держави, Наркомат освіти УСРР, Всенародна бібліотека України, установи УАН— ВУАН—АН УРСР, навчалися, працювали і проживали відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 14
-
Друга чоловіча гімназія 2-ї пол. 19 ст., в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури, громадсько-політичного і державного життя
Бульв. Т. Шевченка, 18
-
Житловий будинок, кін. 19— поч. 20 ст.
Бульв. Т. Шевченка, 19/2
-
Житловий будинок 1963, в якому проживали відомі діячі культури і спорту
Бульв. Т. Шевченка, 2
-
Жіноча гімназія Клуссінш М. В., 1908
Бульв. Т. Шевченка, 23
-
Будинок Київського виправного арештантського відділення серед. 19 ст., в якому друкувалися перші українські гроші
Бульв. Т. Шевченка, 27
-
Садиба 1897—98, в якій містилися правління профспілки київських кравців «Голка», Російське генеральне консульство, Російська мирна делегація, працювали відомі політичні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 3
-
Садиба 1874—75, в якій проживали Терещенко І. Н., Терещенко М. І., містилися генеральне секретарство шляхів сполучення УЦР і УНР, Міністерства шляхів сполучення УНР і Української Держави, було обрано Директорію УНР
Бульв. Т. Шевченка, 34
-
Садиба аптекаря Фроммета М. Д. 1873, 1882, в якій проживали Оболонський М. О., Флоринський Т. Д.
Бульв. Т. Шевченка, 36
-
Садиба кін. 19 — поч. 20 ст., в якій проживали Бабель І. Е., Горецький Л. К., Івасюк М. І., родина Богрових, містились Український геологічний комітет і Український науководослідний геологічний інститут ВУАН, в яких працював Різниченко В. В.
Бульв. Т. Шевченка, 4
-
Житловий будинок 1890-х рр., в якому проживав Холодний П. І.
Бульв. Т. Шевченка, 46
-
Житловий будинок, 1901—06
Бульв. Т. Шевченка, 48
-
Житловий будинок 1909—11, в якому містилися редакція і головне бюро часопису «Око»
Бульв. Т. Шевченка, 5
-
Садиба дитячих та юнацьких закладів заводу «Ленінська кузня», 1931—34
Бульв. Т. Шевченка, 56
-
Житловий будинок заводу «Ленінська кузня», 1939
Бульв. Т. Шевченка, 58
-
Будинок Ради по вивченню продуктивних сил України (РВПС) АН УРСР (тепер НАН України) 1972, в якому працювали відомі вчені
Бульв. Т. Шевченка, 60
-
Готель «Паласт» кін. 19 — поч. 20 ст., в якому підписав зречення гетьман Скоропадський П. П., містилися підрозділи Народного комісаріату освіти УСРР, проживали відомі діячі науки і культури, державні діячі
Бульв. Т. Шевченка, 7/29
-
Житловий будинок 1844—45, в якому містилися Український генеральний військовий штаб, відділ культури і мистецтва Міської управи Києва
Бульв. Т. Шевченка, 8/26