Готель «Пале-Рояль» і прибутковий будинок, 1899—1900 (архіт., іст ). Вул. Басейна, 1/2. У наріжній частині ділянки з невеликим схилом рельєфу в бік Крутого узвозу. Збудований в садибі оперного співака М. Михайлова за проектом арх. А. Краусса. Капітальний ремонт з реконструкцією першого поверху будинку виконано 1984-1985.

Вул. Воло­димирська, 48-а. Житловий будинок рубежу 19–20 ст., в якому проживали Брадтман Е. П., Кобелєв О. В., Макарченко О. Ф. та інші. (іст.).Чотириповерховий, цегляний, фасадом на Театральну пл.

Реальне училище та гімназія Євангелістської лютеранської громади, кін. 19 — поч. 20 ст. (архіт., іст.). Вул. Лютеранська, 18—20.

Житловий будинок наукових співробітників 1931, в якому проживали відомі вчені і діячі культури (архіт., іст.). Вул. Лютеранська, 21/12. На розі вулиць Лютеранської та Банкової.

Будинок Київського місцевого правління Російського товариства Червоного Хреста 1904, в якому містився Київський відділ Російського військово-історичного товариства і Київське товариство охорони пам'яток старовини і мистецтва (архіт., іст.). Вул. Московська, 1/2.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Головний навчальний корпус, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 1. Головним фасадом, що формує парадне подвір'я-курдонер, звернений у бік парку на просп. Перемоги; займає провідне місце в ансамблі політехнічного інституту. Автор проекту — арх. І. Кітнер. Урочисті закладини корпусу відбулися 30 серпня 1898. Першу цеглину будівлі поклав Київський, Подільський і Волинський генерал-губернатор М. Драгомиров, другу — директор департаменту торгівлі та мануфактур Міністерства фінансів В. Ковалевський, третю — помічник командувача Київського військового округу А. Косач; наступні — підприємці й доброчинці Л. Бродський, Н. Терещенко, директор інституту В. Кирпичов, міський голова С. Сольський та ін.

Житловий будинок (№ 4; колишній № 3) 1910, в якому проживали відомі вчені та діячі культури (архіт., іст.). На схід від головного навчального корпусу, поряд з житловим будинком № 5 (колишній № 4), з яким складає єдиний архітектурний комплекс.

Їдальня, 1907 (архіт.). Поруч з будинком амбулаторії. Автор проекту — арх. В. Обремський. 1909 їдальню було передано правлінням КПІ комітету Товариства допомоги нужденним студентам, що здавав приміщення орендарям на визначених умовах з відповідними цінами та обов'язковим меню.

Механічні майстерні, 1898—1901 (архіт., іст.). Корпус № 6. За головним корпусом у південно-східній частині історичної садиби інституту. Збудовані за проектом арх. І. Кітнера у цегляному стилі з елементами готичної архітектури.

Приймальний покій (амбулаторія), 1907 (архіт.). У східній частині комплексу інституту, поруч із житловими будинками № 3 і 4. Збудований за проектом арх. В. Обремського.

Житловий будинок викладачів і службовців, 1928 (архіт.). Вул. Генерала Родимцева, 21. На південний схід від Українського лісотехнічного інституту, в глибині озелененої ділянки. Збудований за проектом архітекторів Д. Дяченка і В. Обремського як дев'ятиквартирний, 32 кімнатний (житлова пл. 672 кв. м).

Житловий будинок 1909, в яко­му проживав Ковалевський М. М. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 92. У другому ряді забудови кварталу. Зведе­но як прибутковий флігель на замов­лення дворянської родини Фонбергів за проектом цивільного інж. В. Обремського. У житловій частині на кож­ному поверсі було по дві квартири, що складалися з передпокою, кабінету, вітальні, їдальні та спальні (у квартирах на другому - четвертому поверхах була також дитяча кімната).

Житловий будинок 1900-х рр., в якому проживали Армашевський П. Я., Сафонов Т. О. (архіт., іст.). Вул. Стрілецька, 20. У середині садибної ділянки, зі значним відступом від червоної лінії забудови вулиці, паралельно їй. Замикає перспективу пров. Георгіївського і відіграє тут домінантну роль.

Садиба 2-ї пол. 19 — поч. 20 ст., в якій проживав Волошин М. О., міс­тилися Київський комерційний ін­ститут, Київський юридичний інсти­тут, Київський інститут народного господарства, Київський інженерно-будівельний інститут, Музично-теат­ральна академія, в яких працювали і навчалися відомі діячі науки, освіти, культури, громадсько-політичного і державного життя, відбулися уста­новчі збори Української партії соціалістів-революціонерів, містився Га­лицько-Буковинський курінь Січових стрільців (архіт., іст.). Бульв. Т. Шев­ченка, 22—24. Формує забудову квар­талу вздовж бульв. Т. Шевченка, ву­лиць І. Франка та Пирогова. Займає те­риторію двох садиб 2-ї пол. 19 ст.: № 22 (до 1898 — № 20), що належала надвірному раднику Я. Язєву, та № 24 (№ 22), яка була власністю купця А. Снєжко і його спадкоємців.