Житловий будинок 1909, в якому проживав Ковалевський М. М.

Саксаганського, 92

Кімнати було оздоблено ліпленим декором. Внутрішнє планування приміщень передбачало чіткий поділ на житлову частину з парадними сходами й господарську — з чорними. Сходи гранітні. На подвір'ї перед флігелем — підземні служби з цегли та бетону. 1966—69 по фронту ділянки споруджено шестиповерховий житловий будинок. У 1990-х рр. флігель добудовано двома поверхами та мансардними приміщеннями. Шестиповерховий з підвалом і мансардами, цегляний, у плані Т-подібний. Перекриття пласкі, дах мансардний, з бляшаним покриттям.

Фасад оздоблено у стилі історизм з елементами середньовічної європейської архітектури. Центральну вісь симетрії підкреслено розкріповкою. Головний вхід виділено рустуванням. Раніше його прикрашало піддашшя на металевих стовпчиках (не збереглося). Фасад пожвавлено чергуванням видовжених прямокутних, лучкових і напів-циркульних вікон, завершено карнизом з тонко прорисованим візерунком цегляного мурування.

Будинок — характерний зразок раціонального й компактного планування житлових приміщень.

У травні 1917 — квітні 1918 в будинку проживав Ковалевський Микола Миколайович (1892—1957) — кооператор, публіцист, громадсько-політичний і державний діяч. Нащадок І. Ковалевського — генерального осавула в уряді гетьмана Б. Хмельницького. 1912—14 навчався у Київському комерційному інституті, 1914 увійшов до Київського комітету українських есерів, брав участь у написанні програми партії. Після арешту в лютому 1914 і тимчасового ув'язнення в Лук'янівській тюрмі переїхав на Полтавщину, займався кооперативною діяльністю, співпрацюючи водночас з київськими есерами. На установчому з'їзді Української партії соціалістів-революціонерів, що відбувся в Києві 4—5 квітня 1917, обраний головою УПСР на Всеукраїнському національному конгресі (8 травня 1917) — членом УЦР. З травня постійно мешкав у Києві. Голова фракції УПСР в УЦР, голова Української селянської спілки, редактор газети «Народна воля», у складі делегації УЦР вів переговори з Тимчасовим урядом. Брав участь у Всеукраїнському селянському з'їзді (28 травня — 2 червня 1917), на якому обраний до складу Тимчасового ЦК Української селянської спілки та Всеукраїнської Ради селянських депутатів. 25 жовтня увійшов до Крайового комітету охорони революції в Україні. На сьомих загальних зборах УЦР (29 жовтня — 2 листопада 1917) затверджений генеральним секретарем продовольчих справ, обіймав цю посаду до 29 квітня 1918. Від Полтавського виборчого округу був обраний членом Всеросійських Установчих зборів. Після гетьманського перевороту виїхав з Києва, перебував на нелегальному становищі, у червні 1918 заарештований, до грудня утримувався в Лук'янівській в'язниці. Визволений Українським військовим ревкомом, який підняв повстання напередодні вступу в Київ військ Директорії. 1919 емігрував, жив в Австрії, Польщі, Румунії, займався журналістикою, один із редакторів «Енциклопедії українознавства». Помер в Інсбруку (Австрійська Республіка).

До 1990-х рр. будинок використовувався як житлово-офісний [1323].

Автор: Михайло Кальницький, Тетяна Осташко

Житловий будинок 1909, в яко­му проживав Ковалевський М. М.

Також на цій вулиці

Житловий будинок 1909, в якому проживав Ковалевський М. М.