Будинок 1911-1914рр. Київського відділення Російського технічного товариства де містилися навчальні заклади, інститути Академії наук УРСР, в яких працювали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. О. Гончара, 55-б.

Будинок військової школи, 1914— 18, 1931 (архіт.). Вул. М. Грушевського, 30/1.

Житловий будинок УВО для ком-складу Червоної армії, 1934—37 (архіт.). Вул.Інститутська,15/5. Займає квартал між вулицями Садовою та Шовковичною. Зведений за проектом арх.-худ. Й. Каракіса.

Житловий будинок, 1935 (архіт.). Вул. Рейтарська, 3/2. На розі з вул. Золотоворітською, з відступом від чер­воної лінії забудови. Зведений за про­ектом і під наглядом арх. А. Добровольського за участю арх. Й. Каракіса. Будинок, розрахований на 16 квартир, складався з чотириповерхового об'єму вздовж вул. Золотоворітської і п'ятипо­верхової наріжної частини.

Будинок 1903, в якому містилася явочна квартира київського підпільного обласного комітету КП(б)У, проживав Каракіс Й. Ю. (іст.). Пров. Рильський, 5 На червоній лінії забудови вулиці. Чотириповерховий, цегляний, пофарбований житловий будинок з цокольним поверхом без приямків.

Стадіону «Динамо» комплекс (тепер стадіон «Динамо» ім. Валерія Лобановського), 1931–36 (архіт., іст., містобуд.). Вул. М. Грушевського, 3. На території Міського саду. Займає північно-західну його ділянку, обмежену Петрівською алеєю, вул. М. Грушевського та схилом Міського парку.

Ресторан «Динамо», 1932–34 (архіт.). На високій ділянці в північній частині території комплексу, біля Петрівської алеї. До головного входу на західному фасаді ведуть гранітні сходи. Споруджений за проектом арх.-худ. Й. Каракіса одночасно зі створенням усього комплексу будівель стадіону «Динамо».

Житловий комплекс з дитячим садком 1934—40, де проживали Кулик К. П., Куценко В. І. (архіт., іст.). Вул. Січневого повстання, 3-а, 3-б, пров. Аскольдів, 5. У кварталі між пл. Арсенальною та пров. Аскольдовим, над крутосхилом Дніпра. Зведений для співробітників Українського військово¬го округу (тогочасна назва) на місці розібраних залишків садиби останнього гетьмана України К. Розумовського й ансамблю споруд Пустинно-Микільського (Слупського) монастиря 18— 19 ст.

Духовна семінарія (акаде­мія образотворчого мистецтва і архітектури) 1899—1901 (архіт., іст.). Вул. Смирнова-Ласточкіна, 20. На заломі вул. Смирнова-Ласточкіна (кол. Вознесенський узвіз) в напрямку Подолу, у глибині подвір'я.

Житловий будинок 1953–54, в якому проживала Чавдар Є. І.  (архіт., іст.).Хрещатик, 21. У ряді забудови вулиці, на перехресті з вул. Лютеранською. Споруджено за проектом архітекторів О. Власова, А. Добровольського, В. Созанського на місці двох довоєнних будинків на розі вулиць Хрещатик і Лютеранської (№ 29/1 та 31/2).