Житловий будинок, 1935
Чотириповерховий об'єм мав односхилий дах зі схилом у бік подвір'я, під карнизом якого на головному фасаді йшла смуга віконець для освітлення горища (не збереглися). Проектом передбачено розміщення на першому поверсі в наріжній частині будинку магазину. 1967 надбудовано ще один поверх, що призвело до викривлення первісного композиційного задуму.
П'ятиповерховий, цегляний, опоряджений теразитовим тиньком, у плані близький до Г-подібного, двосекційний. Конструктивна основа — поздовжні несучі стіни, перекриття пласкі по дерев'яних балках. Дах складної конфігурації, з бляшаним покриттям. У наріжній секції передбачено ліфт. Сходи з набірних бетонних деталей по металевих косоурах, міжповерхові майданчики сходів залізобетонні. Най- комфортніші кімнати загального користування звернено в бік добре впорядкованого й озелененого подвір'я. План наріжної частини має ускладнену конфігурацію; парадною є загальна кімната, звернена на подвір'я напівкруглим еркером. На кожному поверсі розміщуються лише три квартири — по одній у торцевій секції й по дві у наріжній. На п'ятикімнатну квартиру (торцева секція) передбачено чорний хід, характерний для висококомфорт- них прибуткових дореволюційних будинків.
Архітектурні форми житлового будинку притаманні саме 1930-м рр., коли гранично прості елементи конструктивізму поступово збагачувалися деталями спрощеної стилізованої класики. Від конструктивізму тут використано вертикалі декорованих горизонтальними збірними залізобетонними накладними планками вікон, що освітлюють сходи, залізобетонні піддашшя над входом створюють горизонтальні смуги в простінках між майже квадратними вікнами. У той же час застосовано великий плаский класицистичний руст і профіль пояса над першим поверхом, вінцевий карниз, вишуканої форми маленькі колонки у балконах-лоджіях, що прилягають до наріжної частини. Всі елементи художньо осмислені архітектором, який на початку своєї діяльності вже виявив увагу до пластичних архітектурних деталей (майстерно окреслений карниз, смуга слухових віконець, лоджії тощо).
Будинок, що органічно увійшов в істо ричне середовище, є першим витвором А. Добровольського.
Тепер на першому поверсі правнича фундація «Укрінюрколегія» [1232].
Також на цій вулиці
-
Житловий будинок, поч. 20 ст.
Рейтарська, 16
-
Житловий будинок, 1870-і рр.
Рейтарська, 9
-
Садиба 1873—74, в якій проживали Давидов Ю. Л., родина Чистякових, Стороженко А. В.
Рейтарська, 13
-
Житловий будинок 1900, в якому проживали Бєлоусов П. І., Кривошеєв О. С.
Рейтарська, 31/16
-
Садиба Трубецького Є. М. кін. - поч. 20 ст., в якій проживали відомі діячі науки і культури, Стороженко Г. Д.
Рейтарська Вулиця, 27, 29, 29-Б
-
Житловий будинок співробітників ВУАН 1934, в якому проживали відомі вчені
Рейтарська, 11
-
Житловий будинок 1910—12, в якому проживали Коломійченко М. С., Коломійченко О. С.
Рейтарська, 17
-
Житловий будинок 1908—09, в якому проживали Виноградов В. В., Тржецеський А. А.
Рейтарська, 18
-
Садиба 2-ї пол. 19 ст., в якій проживав Лисенко М. В.
Рейтарська, 19
-
Житловий будинок 1912—14, в якому містилася редакція журналу «Ґедз», проживали Вербицький О. М., Тимошенко Ю. Т.
Рейтарська, 20/24
-
Садиба Товариства швидкої медичної допомоги 1913—15, в якій містилися Міністерства народного здоров'я Української Держави і УНР
Рейтарська, 22
-
Житловий будинок, 1897—98
Рейтарська, 24/27
-
Житловий будинок 1899, в якому проживав Булгаков М. О.
Рейтарська, 25
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Пурієвич К. А.
Рейтарська, 28
-
Садиба поч. 20 ст., в якій містилася редакція «Газетн», проживали Олтаржевський Ф. М., Руберт І. Ю.
Рейтарська, 35-а, 35-б
-
Будинок Київської повітової земської управи 1913—14, в якому проживав і працював Шаповал М. Ю., містився Гідромеліоративний інститут, де навчався Синицин Г. Я.
Рейтарська, 37
-
Житловий будинок кін. 19 — поч. 20 ст., в якому проживав Радзієвський О. Г.
Рейтарська, 6-а
-
Садиба Лінчевських, кін. 19 — поч. 20 ст.
Рейтарська, 7, 7-б
-
Житловий будинок 1891, в якому проживала Мар'яшева Г. М.
Рейтарська, 8/5-а