Будинок військової школи, 1914— 18, 1931
Замикає периметр наріжної ділянки кварталу на перетині з Кріпосним пров. Одна з небагатьох великих споруд періоду 1-ї світової війни, що зводилися військовим міністерст-вом у зв'язку з перетворенням Києва на головний тиловий центр Південно-Західного фронту. Призначався для льотної школи прапорщиків. Автори проекту — архітектори В. Кричевський, В. Пєщанський. Будівництво закінчено 1931 під керівництвом арх. Й. Каракіса для Будинку Червоної Армії й Флоту (раніше містився на вул. Прорізній, 17).
Триповерховий, цегляний, у стилі неоампір. Порівняно з первісним проектом архітектура будинку зазнала змін: замість фігурних вінцевих парапетів з'явилися високі аттикові стіни з вікнами з напівкруглими завершеннями. Головний вхід із східного фасаду переміщено на ріг та оформлено доричними колонами. Перемички вікон першого поверху прикрашено скульптурними маскаронами, які зображують червоноармійців у будьонівках. Особливо помітною зміною в композиційному задумі є відсутність великої бані, яка фіксувала перетин вулиць. Асиметричний за структурою будинок складається з двох різновеликих прямокутних корпусів, об'єднаних напівкруглим у плані наріжним об'ємом, який містить вхідний вестибуль і лекційні зали на рівнях другого і третього поверхів. Другий, парадно оформлений вхід розміщено у торцевій частині корпусу з боку Кріпосного пров. На рівні верхніх поверхів у крила вписано двосвітні зали для глядачів: велика — на 1015 місць з боку вул. М. Грушевського і мала — на 450 місць з боку Кріпосного пров. Приміщення клубної та адміністративної частин згруповано обабіч коридору. Архітектуру пофарбованих у два кольори фасадів (білі деталі на блакитному тлі) вирізняє ордерна побудова: перший рустований поверх на високому цокольному ярусі має вигляд своєрідного подіуму для розміщення у простінках верхніх поверхів пілястрів і напівколон іонічного ордера. Однорідний ритмічний крок поодиноких прямокутних прорізів зорово зупиняють площини розкріповок з потрійними вікнами, які фланкують наріжний об'єм, вхід з боку Кріпосного пров. та південний ріг фасаду з боку вул. М. Грушевського. Помітне по-жвавлення в архітектуру вносять напівколони й аркові вікна, що відповідають місцям розташування залів для глядачів у структурі будинку.
1967 в будинку було засновано Музей історії військ Київського Червонопрапорного військового округу. Тепер — Центр культури, просвіти й дозвілля Збройних сил України [435].
Також на цій вулиці
- Маріїнський парк
-
Міський сад, 18-20 ст.
Грушевського
-
Міська публічна бібліотека, 1911
Грушевського, 1
-
Будинок Ради Народних Комісарів УРСР, 1936—38
Грушевського, 12/2.
-
Особняк, 19 ст.
Грушевського, 14.
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Майборода Г. І.
Грушевського, 16
-
Особняк (Гальперіна М. Б.), 1890-і рр.
Грушевського, 18/2
-
Особняк (Зайцева М. Й.) 1897
Грушевського, 20
-
Особняк (Полякова Я. Л.); 1910-і рр.
Грушевського, 22
-
Будинок ЖБК «Арсеналець», 1928-31
Грушевського, 28/2
-
Стадіону «Динамо» Комплекс
Грушевського, 3
-
Будинок командувача військ Київського військового округу кін. 1880-х pp.
Грушевського, 32
-
Житловий будинок 1967, в якому проживали Лавриненков В. Д., Покришкін О. І.
Грушевського, 34-а
-
Будинок Секції суспільних наук НАН України 1960, де працювали відомі вчені, діячі культури
Грушевського, 4
-
Будинок Верховної Ради УРСР, 1936—39
Грушевського, 5
-
Київська удільна контора 1871 —76, де зупинялася Марко Вовчок, проживав Сичугов В. І., містилися науково-дослідні інститути
Грушевського, 7
-
Житловий будинок 1-ї пол. 19 ст., в якому проживали Бердяєв М. О., Мандельштамм М.-Е. X.
Грушевського, 8/16
-
Житловий будинок співробітників ЦК КП(б)У 1935, в якому проживав Бойченко О. М.
Грушевського, 9
-
Пам'ятник Петровському Г.I. 1968 (демонтований у кінці 2009)
М. Грушевського, 1
-
Паркова скульптура Заньковецької М. К., 1974
У південно-східній частині парку
-
Пам'ятник Глінці М. І., 1910
У північно-східній частині парку, навпроти літньої естради
-
Паркова скульптура Лесі Українки, 1965
У центрі парку, навпроти північного фасаду Маріїнського палацу