Комплекс доброчинних закладів Терещенків Ф. А. і Н. В., кін. 19 ст. (архіт., іст.). Вул. Нижній Вал, 49. Складається з трьох будинків: безкоштовних квартир, нічліжного й пологового притулків. Садиба забудована коштом підприємця, мецената Ф. Терещенка. Будинки для бідних перебували у відомстві Імператорського людинолюбного товариства. Утримувалися на відсоток з капіталу у 100 тис. крб., які пожертвували засновник та інші доброчинці.

Жіноча торговельна школа ім. П. Терещенко, 1901 (архіт., іст.). Вул. Воровського, 18/2. На розі вулиць Воровського та Обсерваторної.

Будинок працьовитості 1894-96, в якому містилася явочна квартира Київського підпільного міськкому КП(б)У (іст ). Вул. Гоголівська, 39

Біржа, 1870—73 (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 7. На червоній лінії забудови вулиці Споруджено за проектом арх. О. Шіле для київської біржі.

Медичні заклади де працювали відомі лікарі й вчені. Косіора, 28/1. Лікарня кін. 19 — поч. 20 ст., (архіт., іст.). Комплекс лікарні займав велику садибу на розі вулиць Косіора та Андрющенка.

Садиба повітового дворянського училища 19 ст., в якій містилася перша недільна школа (архіт., іст.). Вул. Костянтинівська, 9, Хорива, 6. На розі вулиць Хорива та Костянтинівської.

Садиба Терещенка О. Н. кін. 19-поч. 20 ст., в якій проживали Гаєвський Ю. Г., Драгомиров А. М., Христюк П. О., містився Київський рентгенінститут, де працювали відомі вчені (архіт., іст., мист.). Вул. Л. Толстого, 7/2.

Житловий будинок 1848—49, 1882-83рр., в якому проживали родини Кузьминських, Толлі, містилася перша дипломатична місія Грузинської Республіки в Україні (архіт., іст.). Вул. Л. Толстого, 9.

Садиба Київського Відділення Попечительства Імператриці Марії Олександрівни Про Сліпих, кін. 19—20 ст. (архіт., іст.). Вул. Інститутська, 29, пров. Кріпосний, 3, Кловський узвіз, 1.

Подільська Машинна Станція Міської Каналізації, 1894, 1912 (архіт., іст.). Займає рядову ділянку в житловому кварталі Подолу. Призначалася для перекачування стічних вод на розташовані в районі Оболоні зрошувальні поля, створення яких вище за течією Дніпра викликало необхідність влаштувати артезіанське водопостачання Києва. 

Будинок школи-притулку 1902, в якому проживали діти з фашистських концтаборів (іст.). Вул. Пугачова, 3. На червоній лінії забудови вулиці, на розі вулиць Пугачова і Герцена.

Політехнічний інститут, кін 19 – 20 ст. (архіт., іст.). Просп. Перемоги, 37. Первісна адреса — Брест-Литовське шосе. Історичне ядро комплексу розташовано вздовж просп. Перемоги між пров. Політехнічним, вулицями Політехнічною й Академіка Янгеля.

Садиба Товариства швидкої медичної допомоги 1913—15, в якій містилися Міністерства народного здоров'я Української Держави і УНР (архіт., іст.). Вул. Рейтарська, 22. На червоній лінії забудови — головний корпус, за ним на подвір'ї — дві службові споруди. Всі три будівлі розташовані паралельно одна одній.

П'ята Києво-печерська гімназія, 1885—86 (іст.). Вул. Суворова, 1. На розі з вул. Січневого повстання. Бу­динок гімназії зведений на ділянці, що належала військовому відомству, за проектом військового інж. М. Чекмарьова.

Садиба Ханенків Б. І. та В. Н. кін. 19 - поч. 20 ст., в якій містились Українське науково-технічне товариство «Праця», канцелярія Українського народного університету, гірничий департамент Міністерства торгівлі і промисловості Української Держави, Музей мистецтв ВУАН, проживали і працювали відомі діячі науки й культури, політичні та державні діячі (архіт., іст., мист.). Вул. Терещенківська, 13, 15, 15-а.

Садиба 1875-79, в якій проживали Бородін О. П., Сахновські В. М. і Є. Н., було встановлено перший в Києві телефон (архіт., іст.). Вул. Терещенківська, 17, 17-б. 1875 земельну ділянку, яка включала сучасні прибудинкові ділянки № 15 і № 17 придбала на міських торгах дружина капітана А. Сулимовська. 1875-78 на її замовлення зведено триповерховий з мезоніном будинок № 17 за проектом арх. В. Ніколаєва.

Садиба Терещенка Ф. А. кін. 19 ст., в якій містилися Генеральний секретаріат і Міністерства закордонних справ УНР, Української Держави і Директорії УНР, проживали і працювали родина Терещенків, відомі політичні, державні, культурно-громадські діячі (архіт., іст., мист.). Вул. Терещенківська, 9, 9-а. До 1899 мала № 3.

Будинок 19–20 ст., в якому містилися наукові установи ВУАН–АН УРСР–НАН України, працювали і проживали відомі вчені (іст.). Вул. Терещенківська, 3. На червоній лінії забудови. Первісний об’єм двоповерхового цегляного особняка за типовим проектом на сім віконних осей зведений відразу після спланування ділянки 1842.

Міське Училище Ім. С.Ф. Грушевського, 1910-11 (архіт., іст). Вул. Фрунзе, 164. На червоній лінії забудови вулиці (колишня вул. Куренівська), на ділянці трапецієподібної форми, бічний фасад виходить на колишню пл. Петропавлівську. Крім головного будинку, на ділянці є дві невеликі службові двоповерхові споруди. Вперше питання про будівництво школи порушив у 1903 відомий вчений і громадський діяч М. Грушевський, виконуючи заповіт свого батька.

Лікарня Київського благодійного товариства 1909—10, в якій працював Трітшель К. Г. (архіт., іст.).ВУЛ. ЧЕРВОНОАРМІЙСЬКА, 104. У глибині ділянки на розі вулиць Червоноармійської та Лабораторної. Первісно № 116.

 Четверта чоловіча гімназія 1897-98, в якій працювали і навчалися відомі діячі науки і культури (архіт., іст.).  Вул. Червоноармійська, 96. Первісно мав № 98. На розі з пров. Горького, головним фасадом виходить на червону лінію забудови провулка.

Садиба 19 ст., в якій прожива­ли Демидов князь Сан-Донато П. П., Терещенко Н. А., містилися генераль­не секретарство праці УЦР, Міністер­ства праці УНР та Української Держа­ви (архіт., іст., мист.). Бульв. Т. Шев­ченка, 12. На розі з вул. Терещенківською. Складається з особняка на черво­них лініях забудови вулиць і флігеля в другому ряді забудови.

Житловий будинок 1844—45, в якому містилися Український гене­ральний військовий штаб, відділ куль­тури і мистецтва Міської управи Києва (іст.). Бульв. Т. Шевченка, 8/26. На розі з вул. Пушкінською, на черво­них лініях забудови. Ділянка первісно входила до складу великої наріжної са­диби, що включала також сучасні при будинкові ділянки на вул. Пушкінській, 24 та бульв. Т. Шевченка, 8—10.

Міське парафіяльне училище ім. Терещенка Н. А. 1906, де містилися Українська державна академія мистецтв, Київська артилерійська спецшкола № 13 (архіт., іст.). Вул. Ярославів Вал, 40. Первісно № 38. На червоній лінії забудови вулиці, бічним фасадом звернене у бік пл. Львівської. Історія садиби простежується з 1837, коли вона становила власність поміщика Кандиби.