Житловий будинок, 1890 (архіт.). Вул. Артема, 26. У ряді забудови ву­лиці. Споруджений на замовлення офіцера М. Давиденка арх. М. Гарденіним.

Житловий будинок 1888, в якому проживали родина Булгакових, Кошиць О. А., Листовничий В. П. (іст ). Андріївський узвіз, 13.

Борисоглібська Вулиця. Садиба, 19 ст. (архіт.). Вул. Борисоглібська, 15, 15-б, 15-в, 15-г. Виникла після пожежі 1811. Складається з двох будинків на червоній лінії забудови вулиці (дво- і триповерхового) і двох флігелів у глибині подвір'я. 

ВУЛ. О. ГОНЧАРА, 24, 1893 - 1898. Житловий будинок в якому проживали Богданов С. М., Глінка О. X., перебували діячі польської культури (іст.).

Житловий будинок, 1896 (архіт.). Вул. Мала Житомирська, 13/6. Займає наріжну ділянку. Є частиною фронту історичної забудови одного з кварталів Старого міста. Зведений у садибі Ф. Карвовського за проектом арх. М. Гарденіна.

Садиба кін. 19–поч. 20 ст., в якій містилося Київське відділення Товариства поширення освіти серед євреїв у Росії (архіт., іст.). Вул. Мала Житомирська, 20, 20-а, 20-б, 20-в, 20-г. Межує з міським сквером, розташованим вздовж Володимирського проїзду.

Житловий будинок, 1896–97 (архіт.). Вул. Малопідвальна, 15. На червоній лінії забудови вулиці, замикає її перспективу. Ділянка розташована на заломі вулиці, входила до складу великої садиби графині Н. де Бальмен. 1887 її придбала М. Телалова. На місці одноповерхового дерев'яного будинку на замовлення власниці було споруджено цегляний.

Житловий будинок Балабухи М. О. 1897 -1911, в якому проживав Балавенський Ф.П., Кольцов М.Ю.(архіт., іст.). Вул. Межигірська, 3/7. На розі з пл. Контрактовою. Історія ділянки, що межує з площею, відома з поч. 19 ст. Вона включала дві садиби, з яких на наріжній розташовувався одноповерховий, на іншій — двоповерховий цегляні будинки. 1827 обидві садиби було об'єднано.

Житловий будинок, 1892—93 (архіт.). Вул. Михайлівська, 16-б. Всередині кварталу. Виходив на перехрестя провулків Запланного і Костьольного, на поч. 20 ст. перетворених на внутрішньоквартальні проїзди.

Житловий будинок 1880—90-х рр., 1914—15, в якому проживав Демуцький П. Д. (архіт., іст.). Вул. Паньківська, 10. Різке падіння рельєфу в напрямку трасування вулиці обумовило ступінчастий характер дво—чотириповерхової забудови кін. 19 — поч. 20 ст., у ряді якої розміщено будинок.

Садиба, поч. 19—20 ст. (архіт.). Вул. П. Сагайдачного, 22/1, 24. На червоній лінії забудови вулиці, між пл. Контрактовою і вул. Борисоглібською. На прямокутній у плані садибі розташовані: будинок універмагу (№ 24, поч. 19 ст., 1937), два торговельно-житлові будинки (обидва мають № 22/1), два флігелі в глибині подвір'я (1910)

Садиба 1898—1900, в якій про­живав Радціг О. О. (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 112-а,  112-б. Складається з головного будинку на чер­воній лінії вулиці й флігеля, розташованого паралельно йому на подвір'ї. Забу­дова садиби склалась як приватний прибутковий комплекс австрійського підданого Й. Голуба. Обидва будинки зведено за проектом арх. А. Краусса.

Житловий будинок, кін. 19 ст. (архіт.). Вул. Саксаганського, 93-б. У другому ряді забудови вулиці, паралельно фасадному будинку № 93, прилягає до № 95-б. Садиба пл. 413,5 кв. сажнів виникла в серед. 19 ст., кілька разів змінювала власників. До 1892 на ній стояли винятково дерев'яні будівлі (не збереглись).

Житловий будинок 1889, в яко­му проживали родина Косачів, Хитрово М. С., містилася редакція журналів «Рідний край», «Молода Україна» (архіт., іст.). Вул. Саксаганського, 97. На червоній лінії забудови вулиці, пра­вим крилом приблокований до будинку № 99, ліворуч — вільна від забудови ділянка.

Флігель садиби, 2-а пол. 19 ст. (архіт.). Вул. Г. Сковороди, 1. На червоній лінії забудови вулиці, навпроти старого будинку Києво-Могилянської академії. Західним торцем прилягає до будинку Центру мистецтв «Славутич», форми якого вносять певний дисгармонійний контраст у сприйняття споруди; східний торець критим переходом з’єднано з півтораповерховим прибрамним павільйоном Акціонерного товариства «Промарматура».

Садиба 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., в якій містилася Художньо-реміснича навчальна майстерня друкарської справи (архіт., іст.). Вул. Софійська, 7. На червоній лінії забудови. Складається з двох, розташованих поряд будинків, з’єднаних вставкою.

Садиба, кін. 1890-х рр. (архіт.). Вул. Хорива, 31-а, 31-б. Складається з головного будинку (№ 31-а) на червоній лінії забудов вулиці та флігеля (№ 31-б), розташованого перпендикулярно до лінії вулиці, зведених, імовірно, одночасно. Історія садиби простежується з 1872, коли майно придбав калузький міщанин О. Толка- чов.

Садиба, 1881—82,   1901—02 (архіт.). Вул. Хорива, 49-а, 49-б. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці (№ 49-а) та флігеля (№ 49-б) у глибині ділянки. Історія садиби простежується з 1880, коли майно придбав О. Когтєв (Кохтєв). Первісна забудова була малоповерхова, дерев'яна, розріджена.

Житловий будинок працівників Інституту «Київміськпроект», 1939 (архіт.). Вул. Чапаєва, 16.  На червоній лінії забудови вулиці, на ділянці крутосхилу, що обумовило різноповерховість будинку і відсутність двору. Розташований в садибі, яка первісно виходила на вул. Маловолодимирську (Столипінську, тепер О. Гончара), де мала № 51, з 1899 — № 53.

Садиба, 1899 (архіт.). Вул. Чапаєва, 4, 4-б, 4-в, 4-г. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці і трьох флігелів на подвір'ї. Ділянка забудована на замовлення її власника — дворянина М. Змієвського за проектом арх. М. Гарденіна. У садибі розташовувались й службові споруди.

Садиба, 1899 (архіт.). Вул. Чапаєва, 4, 4-б, 4-в, 4-г. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці і трьох флігелів на подвір'ї. Ділянка забудована на замовлення її власника — дворянина М. Змієвського за проектом арх. М. Гарденіна.

Садиба, 1899 (архіт.). Вул. Чапаєва, 4, 4-б, 4-в, 4-г. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці і трьох флігелів на подвір'ї. Ділянка забудована на замовлення її власника — дворянина М. Змієвського за проектом арх. М. Гарденіна.

Садиба, 1899 (архіт.). Вул. Чапаєва, 4, 4-б, 4-в, 4-г. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці і трьох флігелів на подвір'ї. Ділянка забудована на замовлення її власника — дворянина М. Змієвського за проектом арх. М. Гарденіна.

Житловий будинок 1900—01, в якому проживав Паустовський К. Г. (архіт., іст.). Вул. Чапаева, 9.  На червоній лінії забудови вулиці, на похилій ділянці, яка з кін. 19 ст. належала члену Київського товариства взаємного кредиту — дворянину М. Змієвському, який продав її Г. Кнюпферу, за що був виключений з товариства.