Житловий будинок 1893 - 1898, в якому проживали Богданов С. М., Глінка О. X., перебували діячі польської культури
На червоній лінії забудови вулиці. Цегляний, тинькований, з підвалом, складається з двох триповерхових секцій: ліву зведено 1893, праву - 1898 (за проектом арх. М. Гарденіна). Використовувався як прибутковий будинок з торговельними та житловими приміщеннями. 1913 - 15 на подвір'ї садиби споруджено шестиповерхові флігелі (збереглися частково).
Власником був Богданов Сергій Михайлович (1859 - 1920) — учений-агроном, який мешкав тут. З 1885 приват-доцент Київського університету, з 1890 - професор, завідувач кафедри агрономії. Вважається першим в університеті вченим, який пов'язував теоретичні дослідження в галузі ботаніки та фізіології рослин з практичними потребами землеробства. Створив при університеті дослідний сад (1886) та лабораторію для агрохімічних і агрофізіологічних досліджень (1889). Фундатор нового вчення про водний режим рослин. Автор великої кількості друкованих праць з різноманітних питань сільського господарства; 1887 - 1896 редагував журнал «Земледелие».
З 1890-х рр. до 1912 у квартирі № 4 на першому поверсі лівої секції будинку мешкав Глінка Оттон Хомич (1851 - 1912) - журналіст, громадсько-культурний діяч. Походив із старовинного польського роду. 1898 - 1910 працював в Управлінні Південно-Західної залізниці. Був відомим літератором, писав російською та польською мовами (підписувався, зокрема, «Міколїа) Тг7.азка»), автор публіцистичних творів, оригінальних поезій та поетичних перекладів, кореспондент кількох польських періодичних видань. Брав активну участь у громадсько-культурному житті міста, входив до складу керівництва Київського літературно-артистичного товариства, Римсько-католицького доброчинного товариства. 1909 сприяв заснуванню у Києві Товариства друзів миру, що обстоювало засади миролюбства у суспільній та міжнародній діяльності, обирався його секретарем та віце-головою. Виступав проти чорносотництва на захист української та єврейської громад Києва. Син О. Глінки, майбутній поет Ф. Глінка згадував, що в батьківському домі збиралися представники польської і російської інтелігенції, артисти. Будинок, зокрема, відвідували польський історик та етнограф Олександр Яблоновський (1829 - 1913), відомий письменник, поет і драматург Станіслав Пшибишевський (1868 - 1927).
Також на цій вулиці
-
Садиба, в якій 1912 – 1913 проживали Бовваненко Д. Є., Радзімовська В. В., Яновська А. О.
Гончара О., 30-А, 30-Б, 30-В
-
Житловий будинок, в якому проживали Іванченко М. К., Олійник О. П.
Гончара Олеся, 12
-
Садиба, в якій 1910 - 1912, проживали Липа І. Л., Пустовійт Г. М., містилася явочна квартира підпільної диверсійно-розвідувальної групи Кудрі І. Д.
Гончара Олеся, 32-а,б,в
-
Особняк (Качковського П. Е.), 1907
Гончара Олеся, 33
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Загул Д. Ю.
Гончара Олеся, 36-б
-
Житловий будинок, в якому проживав Білодід І. К.
Гончара Олеся, 41
-
Житловий будинок 1911 – 1912, в якому проживали Грунський М. К., Де-Метц Г. Г.
Гончара Олеся, 44
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Сабалдир Г. О.
Гончара Олеся, 45а
-
Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Тараканов М.М.
Гончара Олеся, 47б
-
Житловий будинок, 1907
Гончара Олеся, 50
-
Будинок 1911-1914рр. Київського відділення Російського технічного товариства де містилися навчальні заклади, інститути Академії наук УРСР
Гончара Олеся, 55-б
-
Вищі жіночі курси 1914, де працювали відомі вчені
Гончара Олеся, 57a
-
Садиба (Лапинського М. М.), 1909
Гончара Олеся, 60
-
Житловий будинок 1910 - 1911, в якому містився Київський учительський інститут
Гончара Олеся, 65
-
Житловий будинок, 1909—10
Гончара Олеся, 74
-
Житловий будинок, в якому проживав Якубський Б. В. 1898 – 1899
Гончара Олеся, 90/1
-
Житловий будинок, поч. 20 ст.
О. Гончара, 40.