Житловий будинок, 1892—93
Власниками садиби були нащадки київської міщанки Н. Просняченкової (1880-і рр.), від них 1891—92 перейшла у власність дворянина, присяжного повіреного Л. Грабовського, який придбав її разом із сусідньою ділянкою № 16-а, утворивши нову садибу.
1906 ділянка № 16-б перейшла у власність Ц.Подгорського. Будинок зведений на замовлення Л. Грабовського, автор проекту — арх. М. Гарденін.
Триповерховий з напівпідвалом, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Складається з двох триквартирних секцій. Перекриття дерев'яні, пласкі, дах вальмовий по дерев'яних кроквах, критий бляхою.
Оформлений у цегляному стилі з використанням мотивів бароко. Головний фасад симетричний за композицією, п'ятидільний за тектонікою, основу якої складають два ризаліти (з входами), увінчані двовіконними аттиковими поверхами, оздобленими у вигляді ордерних барокових щипців. Декоративні бані ризалітів втрачено. Криволінійний абрис щипців з бічними пілястрами на п'єдесталах утворено неповними волютами по флангах та лучковими фронтонами. Аналогічний за формою щипець з круглим отвором посередині підкреслює вісь симетрії фасаду, сформовану рядом балконів з ажурними металевими ґратами. Фасад розкреслений міжповерховими гуртами та вертикалями міжвіконних рустованих лопаток. Вікна прямокутні, переважно двостулкові, оздоблені замковими каменями, зробленими за індивідуальним рисунком для кожного поверху. Підвіконня оформлено нішами та зубцями. Вхідні ризаліти виділяються широкими тристулковими вікнами сходових кліток та низкою оригінальних хрещатоподібних орнаментальних елементів між другим і третім поверхами. Двері парадних входів дерев'яні, засклені, оздоблені фільонками, віньєтками, розетками у вигляді квітки. Інші фасади з ідентичними двостулковими вікнами та лопатками вирішені простіше. На південному розташовані зовнішні дерев'яні сходи з фрагментом дерев'яної балюстради.
В інтер'єрі вестибулів збереглося ажурне металеве огородження сходів. Оздоблення інших приміщень втрачено.
Завдяки застосуванню експресивних за формою барокових вінцевих елементів будинок набув неповторного архітектурного вигляду.
Тепер на першому поверсі та у напівпідвалі містяться офіси комп'ютерної фірми, бюро перекладів [810].
Також на цій вулиці
-
Житловий будинок кін. 19 ст., в якому містилися редакції газети «Громадська думка», журналу «Нова громада», проживали Кисельов М. Н., Купрін О. І. (архіт., іст.). Вул. Михайлівська, 10. У рядовій забудові вулиці.
Михайлівська, 10
-
Житловий будинок, 1899
Михайлівська, 11
-
Житловий будинок, 1882
Михайлівська, 14
-
Житловий будинок, 1881
Михайлівська, 15
-
Житловий будинок 1888, в якому містилися Музично-драматична школа Блуменфельда С. М., Музично- драматичне училище Лєсневич-Носової М. К.
Михайлівська, 16-а
-
Житловий будинок, 2-а пол. 19 ст.
Михайлівська, 17/2
-
Садиба, серед. 19 — поч. 20 ст.
Михайлівська, 18-а, 18-б, 18-в
-
Житловий будинок, 1911-12
Михайлівська, 19
-
Житловий будинок серед. 19 ст., в якому проживали Волкович М. М., Лєсков О. С., перебував Лєсков М. С.
Михайлівська, 21
-
Садиба, 2-а пол. 19 ст
Михайлівська, 6, 6-а, 6-б
-
Житловий будинок, кін. 19 ст.
Михайлівська, 8
-
Житловий будинок 1875 — поч.19 ст., в якому проживав Жук М. І.
Михайлівська, 9