Реальне училище, 1858–61 (архіт., іст.).Вул. Велика Житомирська, 2.

Особняк кін. 19 ст., де в Інституті мікробіології ім. Д. Заболотного працювали відомі вчені (архіт., іст). Вул. Велика Житомирська, 28. На червоній лінії забудови. Є підстави вважати, що при будівництві був використаний проект, укладений 1893 арх. І. Ніколаєвим.

Садиба з молитовними будинками, поч. 20 ст. (архіт.). Вул. Нижній Вал, 37. На розі вулиць Нижній Вал і Межигірська, обмежена червоними лініями забудови вулиць і суміжними ділянками.

Художнє училище, 1901—02 (архіт., іст.). Вул. Воровського, 2.

Міський сад, 18-20 ст. (іст., містобуд.). Вул. М. Грушевського.

Житловий будинок 1901, в якому проживав Ніколаєв І. В. (архіт., іст.). Вул. Десятинна, 1/3.

Митниця 1911—14 (архіт., іст.). Вул. Жилянська, 97, вул. Пестеля, 4.

Міське Училище Ім. В.А. Жуковського, 1903-04 (архіт., іст). Вул. Лук'янівська, 62. В історичній місцевості Татарка, що на Лук'янівці.

Міські Казарми 2-Ї Пол. 19 Ст. - 1911, в яких містилися 132-й Піхотний Бендерський полк, 1-й Український Козацький Полк Ім. Гетьмана Б. Хмельницького, нацистський табір (архіт., іст). Вул. Г. Андрющенка, 4. На червоній лінії забудови вулиці (з поч. 20 ст. До 1955 мала назву — Казармена).

Садиба, 1897 (архіт.). Вул. Мала Житомирська, 9-а, 9-б. На схилі вулиці. Включає два чолові будинки, що збереглися (флігель, служби та фруктовий сад втрачені). Належала дружині купця 2-ї гільдії М. Дмитрієвській, з 1906 – С. Венглінській.

Міська Санітарна Епідеміологічна Станція, 1905-09 (архіт., іст.). Вул. Некрасовська, 10/8. На розі з вул. Ю. Коцюбинського. Зведена за рішенням Київської міської управи за проектом арх. І. Ніколаєва як приміщення для проведення аналізів чистоти води, повітря та ґрунтів, якості харчових продуктів тощо.

Міські казарми 1900-12, в яких містилися відомі військові формування (архіт., іст.). Вул. Мельникова, 24. Виходять на червону лінію забудови вулиці. Комплекс споруд військового призначення. Сформувався на колишній околиці Києва Лук'янівці, де для забезпечення «військової квартирної повинності» міська влада муніципальним коштом збудувала казарми.

Міське Училище Ім. М.В. Гоголя, 1903-04 (архіт.). Вул. Предславинська, 30-а. На червоних лініях забудови вулиць Предславинської і Щорса.

Покровська церква, 1895—97, 1907—14 (архіт., іст., мист.). Вул. М. Островського, 20/1. У глибині кварталу, на огородженій ділянці.

Житловий будинок 1898, в якому проживали відомі діячі науки і культури (архіт., іст.). Вул. Стрілецька, 4. На червоній лінії забудови вулиці у місці зламу її напрямку. Торцем прилягає до суміжного будинку № 2. Замикає перспективу пров. Рильського з боку пл. Софійської. Споруджений за проектом арх. В. Ніколаєва, затвердженим у грудні 1897.

 Житловий будинок 1876—1901, в якому проживав Шапошников В. Г. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 31/27. На розі з вул. І. Франка, на червоних лініях забудови. Відіграє роль містобудівного акценту на перехресті вулиць. Первісно ділянка входила до складу великої садиби, яка включала також сучасну садибу на вул. І. Франка, 29.

Флігель житловий, 1895 (архіт.). Вул. Б. Хмельницького, 34. У другому ряді забудови ділянки. Від будівель садиби зберігся лише цей флігель. Головний будинок на червоній лінії забудови вулиці, зведений 1882 і перебудований 1895, знесено в кін. 1985 — на поч. 1986. Відомості про власників та забудову сучасної ділянки № 34 простежуються з поч. 1860-х рр.

Садиба 1899—1900, в якій проживали Кузьмик М., Пазовський А. М. (архіт., іст.). Вул. Б. Хмельницького, 36. Складається з головного будинку на червоній лінії забудови вулиці та флігеля в глибині ділянки під одним номером. Історія садиби простежується з поч. 1860-х рр. З 1863 належала протоієрею, проф. Київської духовної академії Н. Фаворову.

Житловий будинок, 1880 (архіт.). Хрещатик, 48. На червоній лінії вулиці, в ряді щільної забудови кварталу. За поверховістю та декоративно-пластичною розробкою вдало узгоджується з сусідньою будівлею (вул. Хрещатик, 46), зведеною кількома роками раніше.

Житловий будинок 1902, в якому бував Паустовський К. Г. (архіт., іст.). Вул. Чапаева, 2/16. На розі з вул. І. Франка, на червоних лініях забудови вулиць. Споруджений на замовлення козака А. Терещенка за проектом І. Ніколаєва як прибутковий будинок з чотирма житловими секціями і торговельними приміщеннями на першому поверсі.

Дитячого заразного (інфекційного) відділення корпус, 1900 (архіт., іст.). У східній частині третьої тераси, неподалік від будівлі колишнього заразного відділення для дорослих. Корпус на 40 ліжок для дітей, хворих на дифтерит, скарлатину, кір, зведений за проектом арх. І. Ніколаєва. У повоєнні роки з тилу прибудовано ліфтову шахту. У 2000-х рр. відремонтований. 

Пологового відділення корпус 1893-94 в якому містилася клініка пропедевтики внутрішніх хвороб, працював Губергріц М. М. (іст.). На третій терасі лікарняної садиби. Будинок чотириповерховий на цокольному поверсі, цегляний. Первісний триповерховий об'єм споруджено за проектом арх. А. Геккера, складеним 1892; будівельні роботи здійснив 1893—94 арх. І. Ніколаєв.