Дитячого заразного (інфекційного) відділення корпус, 1900
Двоповерховий з напівпідвалом, цегляний, пофарбований, у плані Т-подібний з винесенням колишніх житлових приміщень у невелике тильне крило, яке з’єднується поздовжнім об’ємом із входами. Перекриття пласкі, дах вальмовий, з бляшаним покриттям. З метою запобігання поширенню різних інфекційних хвороб головний поздовжній об’єм поділявся на дві частини з окремими входами. Внутрішнє планування коридорного типу.
Дитячого заразного (інфекційного) відділення корпус
Вирішений у цегляному стилі з елементами ренесансу. Провідним мотивом архітектурного оформлення симетричної за композицією споруди є глуха аркатура заввишки у два поверхи, що оперізує всі фасади. Її лучкові арки спираються на міжвіконні лопатки, що поділяють площини на одно- і двовіконні прясла. Більшість віконних прорізів також має лучкову форму. Горизонтальні членування підкреслено гуртом із зубцями та вінцевим карнизом, частково — з модульйонами. На головному фасаді композиційно виділено середню частину з парними видовженими прорізами, що фланкована двома ризалітами входів, завершеними трикутними щипцями. На флангах фасаду застосовано широкі тристулкові вікна, на другому поверсі ризалітів — великі аркові прорізи.
Будинок є складовою частиною комплексу, відзначається оригінальним архітектурним вирішенням.
Дитяче інфекційне відділення Олександрівської лікарні було базою клініки дитячих соматичних, інфекційних і хірургічних хвороб кафедри дитячих хвороб Київського університету, яка містилася у корпусі дитячого нормального відділення. 1900 у цей корпус переміщено інфекційні палати. Тут працювали провідні фахівці-педіатри, професори Ф. Рум’янцев, В. Чернов та ін. (див. ст. 301.4). У 1920—30-х рр. завідувачем дитячого інфекційного відділення Жовтневої лікарні був професор М. Свенсон, який працював у терапевтичному відділенні (див. ст. 301.14). Пізніше будинок змінив призначення.
З 1980-х рр. — аптека міської лікарні [931]
Також на цій вулиці
-
Житловий будинок 1930-х рр., в якому проживали відомі діячі культури
Шовковична, 10
-
Житловий будинок 1900—1901, де містилися науково-дослідні установи ВУАН — АН УРСР з вивчення єврейської культури, в яких працювали відомі вчені
Шовковична, 12
-
Особняк Шестакова М. П., 1912
Шовковична, 14
-
Садиба Мавриних, 1911—14
Шовковична, 16-а
-
Особняк Могилевцева С. С. 1901, в якому проживали відомі діячі науки, громадсько-політичного і державного життя
Шовковична, 17/2
-
Житловий будинок 1901—02, в якому проживав Бажан М. П.
Шовковична, 19
-
Житловий будинок співробітників РНК УСРР, 1935
Шовковична, 21
-
Житловий будинок 1977—79, в якому проживали державні та партійні діячі УРСР
Шовковична, 26
-
Житловий будинок 1973, в якому проживав Москаленко А. 3.
Шовковична, 29
-
Житловий будинок 1909—10, в якому містилося Головне інженерне управління Військового міністерства Української Держави
Шовковична, 3
-
Житловий будинок, в якому проживав Хмелько М. І.
Шовковична, 30
-
Житловий будинок співробітників НКВС УРСР 1930—40-х рр., в якому проживав Дмитерко Л. Д.
Шовковична, 32—34
-
Житловий будинок 1914, в якому проживали Денисенко В. Т., Наум Н. М., Штокало Й. 3.
Шовковична, 36/7
-
Олександрівська міська лікарня (Центральна міська клінічна лікарня), 2-а пол. 19—20 ст.
Шовковична, 39/1
-
Житловий будинок 1977, в якому проживав Асєєв Ю. С.
Шовковична, 48
-
Житловий будинок працівників Київського ковбасного заводу 1940, в якому проживав Власов О. В.
Шовковична, 5
-
Богадільня, 1884—85
Шовковична, 39/1
-
Гінекологічного та хірургічного відділення корпус 1913—16, в якому працювали Бунко П. М., Лур'є О. Ю., Ольшанецькин О. М., Соколов Ф. О.
Шовковична, 39/1
-
Дитячого нормального і шкіряно-венерологічного відділень корпус 1889—91, 1926, в якому працювали відомі лікарі та вчені
Шовковична, 39/1
-
Кардіологічний центр 1978, в якому працював Грицюк О. Й.
Шовковична, 39/1
-
Пральня, 1909—10
Шовковична, 39/1
-
Заразного (інфекційного) відділення для дорослих корпус 1897— 1900, в якому працювали відомі лікарі та вчені
Шовковична, 39/1
-
Контора та приймальний покій.1987 -88
Шовковична, 39/1
-
Пам'ятник Образцову В. П., 1950
Шовковична, 39/1
-
Пологового відділення корпус 1893-94 в якому містилася клініка пропедевтики внутрішніх хвороб, працював Губергріц М. М.
Шовковична, 39/1
-
Пропедевтичної та неврологічної клінік корпус 1884—85, 1907—08, в якому працювали відомі лікарі та вчені
Шовковична, 39/1
-
Терапевтичного чоловічого та хірургічного відділень корпус 1914— 17, в якому працювали відомі лікарі та вчені
Шовковична, 39/1
-
Поховання Дегтерьова М. П. 1898
Шовковична, 39/1
-
Терапевтичного жіночого відділення корпус, 1908—09
Шовковична, 39/1