Житловий будинок поч. 20 ст., в якому проживав Загул Д. Ю.

Гончара Олеся, 36-б

На другій лінії забудови вулиці, за фасадним двоповерховим цегляним будинком, що має ліворуч арку проїзду на подвір'я. Споруджений як прибутковий восьмиквартирний житловий будинок.

Чотириповерховий, цегляний, з підвалом, односекційний, з двобічним розташуванням помешкань, чорними сходами та аркою проїзду на друге подвір'я. Фасад на дев'ять віконних осей (на другому поверсі), з балконами. Оздоблений у цегляному декорі у формах київського ренесансу з елементами раннього модерну. Збереглися ковані металеві ажурні огородження парадних сходів і балконів, характерні для київської забудови кін. 19 — поч. 20 ст.

1917 - 1933 у цьому будинку проживав Загул Дмитро Юрійович (1890 - 1944) — поет, літературознавець, критик, перекладач. Друкуватися почав з 1909. Писав під псевдонімами І. Майдан, Б. Тиверець, Д. Буковинець, Г. Юрась та ін. Належав до групи символістів «Музагет», пізніше - до літературних спілок «Західна Україна», ВУСПП. Видав збірки віршів: «З зелених гір» (1918), «На грані» (1919), «Наш день» (1925), «Мотиви» (1927). Перекладав Гете («Фауст»), Шіллера, Гейне, Бальмонта, Байрона та ін. Видав підручник «Поетика» (1923). Автор текстів пісень і романсів.

9 травня 1933 Д. Загул був незаконно заарештований органами ДПУ УРСР і засуджений до десяти років позбавлення волі. Покарання відбував у Забайкаллі та на Колимі, де й помер. Реабілітований 1957.

1995 на фасаді будинку встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом Д. Загула (ск. В. Сівко) [400].   

  • Автор: Дмитро Малаков.

Також на цій вулиці