Житлові будинки для офіцерів-вихователів, поч. 20 ст.

Курська, 1/26, 3, 5

Житловий будинок (вул. Курська, 1/26). Триповерховий, цегляний, у плані прямокутний, витягнутий по осі північний схід—південний захід, п'яти- секційний. Дах двосхилий. Прямокутник плану капітальною стіною поділений вздовж на дві частини. Східна частина складається з двох секцій, західна — з трьох, менших за розмірами. Кожна секція має окрему сходову клітку, вирішену у вигляді квадратного у плані ризаліту. Фасади оздоблені у формах історизму з елементами романсько-готичної архітектури, що особливо яскраво виявилося в завершенні ризалітів, які нагадують фортечні середньовічні споруди, та у багатопрофільному вінцевому карнизі, прикрашеному глухою аркатурою з напівциркульних ніш. Торцеві фасади лише в центрі прорізані вузькими віконцями службових приміщень, площини стін обабіч них на другому та третьому поверхах прикрашені великими неглибокими квадратними нішами з фігурними кутами, на третьому поверсі — пояском маленьких квадратних нішок. Ризаліти підкреслено розмірами вікон та напівциркульною формою їхніх перемичок, що відрізняються від лучкових перемичок всіх інших вікон будівлі.
Будинок — типовий зразок споруди періоду історизму.

Житловий будинок (вул. Курська, 3). Первісно триповерховий, у 1998—2000 надбудовано мансардний поверх, фасади тиньковано та пофарбовано у яскраво-жовтий колір, архітектурні деталі — у білий. Чотириповерховий, цегляний, тинькований, у плані прямокутний. Первісне внутрішнє планування було п'ятисекційним, але, на відміну від будинку № 1/26, східна частина споруди складається з трьох менших секцій, західна — з двох більших. Відповідно до цього поділу на східному фасаді розміщено три ризаліти сходових кліток, на західному — два. Фасади вирішені у формах історизму. Під час реконструкції збережено архітектурні форми завершення ризалітів, що імітують серед-ньовічні оборонні вежі, а також складне профілювання карнизів та лиштв. Віконні прорізи всіх поверхів мають лучкові перемички, підвіконня спираються на невеликі цегляні кронштейни. В центрі торцевих фасадів — по два вікна, площини стін обабіч них на другому й третьому поверхах прикрашають неглибокі квадратні ніші з фігурними кутами, на третьому — поясок маленьких квадратних кесонованих ніш. Споруда — зразок житлового будинку поч. 20 ст.
Житловий будинок (вул. Курська, 5). Чотириповерховий, цегляний, у плані прямокутний, витягнутий по осі північний схід—південний захід. Дах двосхилий. Первісне внутрішнє планування п'ятисекційне, східна частина будівлі складається з двох секцій, західна — з трьох. На східному фасаді відповідно розміщено два ризаліти сходових кліток з входами на першому поверсі, на західному — три. Фасади вирішені у формах історизму. Архітектурне оздоблення ризалітів східного фасаду особливо виразно імітує машикулі й зубчастий парапет середньовічних оборонних веж. Багатопрофільний вінцевий карниз прикрашений глухою аркатурою з напівциркульних ніш. Віконні прорізи перших трьох поверхів — з лучковими перемичками, четвертого — з напівциркульними. В центрі торцевих фасадів розміщено по три вікна. Бічні площини декоровано великими квадратними неглибокими нішами з фігурними кутами, під вікна-ми третього поверху — поясок з маленьких кесонованих ніш.
Споруда — типовий зразок житлової архітектури у формах історизму. Ансамбль житлових будинків для офіцерів-вихователів — цінна складова частина комплексу училища.