Житловий будинок кін. 19 ст., в якому міститься Апостольська Нунціатура в Україні, де проживав Папа Римський Іван Павло II

Тур­генєвська, 40

Дипломатичні від­носини між Святим Престолом та Україною встановлені 8 лютого 1992. У цьому ж році в Києві відкрито Апос­тольську Нунціатуру, яка спочатку ма­ла резиденцію по вул. Червоноармійській, 96.

23—25 червня 2001, під час своєї Апос­тольської подорожі в Україну, у цьому будинку проживав Папа Римський Іван Павло ІІ (світське ім'я — Войтила Ка­роль Юзеф; 1920—2005) — глава Римо - католицької церкви. Народився у Вадовицях (Краківське воєводство, Польща); навчався на філософському фа­культеті Ягеллонського університету в Кракові, який не закінчив у зв'язку з початком 2-ї світової війни. 1942 всту­пив у підпільну духовну семінарію Кра­кова. 1946 рукоположений в священи­ки. 1946—48 навчався у Римі на філо­софському факультеті Домініканського університету «Ангелікум». 1948—49 — вікарій парафії в с. Неговиць (Польща).

1948 - 51 — вікарій однієї з міських па­рафій Кракова. З 1953 — доктор мо­рального богослов'я, викладав соціаль­ну етику в Краківській духовній семі­нарії. З 1956 — заступник професора Люблінського католицького універси­тету. З 1958           —        єпископ-помічник Краківської архідієцезії. З 1964 — архієпископ-митрополит Кракова. У червні 1967 піднесений в чин кардина­ла Римо-католицької церкви. 16 жовтня 1978 обраний Папою Римським, прий­няв ім'я — Іван Павло ІІ. Інавгурація відбулася 22 жовтня 1978.

Іван Павло ІІ був невтомним борцем як проти комуністичних ідей, так і проти негативних сторін сучасної капіта­лістичної системи. Публічні виступи Папи на підтримку прав і свободи лю­дини зробили його символом боротьби проти авторитаризму в усьому світі. Він рішуче відстоював традиційні заса­ди віровчення і соціальної доктрини ка­толицької церкви. Водночас, зберігаю­чи основоположні канони віри, сприяв встановленню діалогу католицької церкви зі світом сучасної культури та науково-технічних досягнень.

В якості глави Святого Престолу (Вати­кану), здійснив понад 100 зарубіжних

поїздок, відвідавши бл. 130 країн світу. Володів 20 іноземними мовами. Автор понад 120 філософських і теологічних праць, 14 енциклік богословського і соціального змісту, п'яти книг, найпопулярніша з яких — «Переступити поріг надії» (розійшлося майже 20 млн. примірників), а також декількох драма­тичних творів, поем та віршів. Найвідоміші енцикліки: Redemptor hominis (1979), Dives in misericordia (1980), Laborem exercens (1981), Slavorum apostoli (1985), Dominum et vivificantem (198б), Sollicitudo rei socialis (1987). Офіційний титул: Єпископ Рима, Вікарій Ісуса Христа, Наступник Князя Апостолів, Верховний Первосвященик Вселенської Церкви, Патріарх Заходу, Примас Італії, Архієпископ і Митропо­лит Римської Провінції, Глава держави Граду Ватикан, Слуга слуг Божих.

23—27 червня 2001 відбувся візит Папи Римського в Україну, під час якого він перебував у Києві (23—25 червня) і Львові (25—27 червня). 23 червня Понтифіка зустрічав в аеропорту «Бо­риспіль» Президент України Л. Кучма, представники уряду України. Звертаю­чись до українських православних, су­противників його візиту, Папа наголо­сив, що прибув не навертати їх на інше віросповідання, але свідчити про Хрис­та разом зі всіма християнами, що він приїхав як паломник, щоб вклонитися святині — колисці східного християн­ства, назвавши Дніпро Йорданом для всіх східних слов'ян.

По дорозі з аеропорту зупинив свій ав­томобіль неподалік від Києво-Печерсь­кої лаври і помолився декілька хвилин, потім поїхав на Аскольдову могилу, де здійснив короткий молебень у греко - католицькому храмі св. Миколая, за­просивши Божого благословення для України і всього українського народу, проїхав вулицями Києва в папа-мобілі, вітаючи людей. Відвідав прокафедральний римо-католицький собор св. Олек­сандра та римо-католицький храм св. Миколая.

Увечері того ж дня в Марийському па­лаці відбулася зустріч Папи Римського з Президентом України, потім — з політиками, діячами культури, науки і бізнесу. У своєму виступі Папа наголо­сив, що прибув в Україну як паломник миру, закликав до взаємного пробачен­ня і побудови сучасного, толерантного, відкритого і братерського суспільства.

24   червня на території спорткомплексу «Чайка» Іван Павло II відправив святу месу за латинським обрядом україн­ською, польською і російською мова­ми, наголосивши, що в Україні перети­наються східні й західні традиції.

У цей же день у будинку Апостольської Нунціатури відбулася зустріч Папи з єпископами католицької церкви обох обрядів в Україні.

Він виступив також у будинку Національної філармонії України перед керівниками 16 з 19 найбільших релі­гійних організацій України, представ­лених у Всеукраїнській раді церков і релігійних організацій. Серед присут­ніх були патріарх Української право­славної церкви — Київський патріар­хат Філарет (Денисенко) і глава Ук­раїнської автокефальної православної церкви Мефодій (Кудряков), представ­ники ісламу, іудаїзму, протестантських церков. На Раді головував глава Ук­раїнської греко-католицької церкви — кардинал Любомир Гузар. Предстоя­тель Української православної церкви митрополит Володимир (Сободан) -  відмовився брати участь у зустрічі з Папою.

Після зустрічі Понтифік здійснив поїздку у селище Биківню — місце ма­сових поховань жертв сталінських ре­пресій, де вшанував їхню пам'ять.

25   червня на території спорткомплексу «Чайка» Папа Римський правив літур­гію за візантійським обрядом україн­ською мовою разом із кардиналом Лю­бомиром Гузаром та іншими ієрархами Української греко-католицької церкви.

На літургії були присутні також пред­ставники вищого духовенства Римо-католицької церкви, які приїхали до Києва. Після літургії Папа Римський відвідав Бабин Яр, поклав квіти до пам'ятників невинним жертвам то­талітаризму та 2-ї світової війни, помо­лився за упокій їхніх душ.

У другій половині цього дня Понтифік вилетів до Львова.

2002 на фасаді храму св. Миколи на Аскольдовій могилі встановлено меморіальну дошку в пам'ять про відвіди­ни церкви Папою Римським. На тери­торії Апостольської Нунціатури — пам'ятник Івану Павлу II.